Аудит та погоджені процедури
Питання про проведення аудиту фінансової звітності, як правило, виникає у підприємств у кінці звітного року та на початку нового року. Адже, саме приблизно в грудні – січні слід потурбуватись про укладання договору на проведення аудиторської перевірки фінансової звітності року, що завершується (завершився).
Відповідно до п. 5 ст.363 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (далі – ГКУ) аудит може проводитися за ініціативою суб’єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов’язковий аудит). Згідно зі ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV обов’язковий аудит проводять:
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993р. №3125-XII проведення аудиту є обов’язковим для:
– підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності:
- публічних акціонерних товариств;
- підприємств – емітентів облігацій;
- професійних учасників ринку цінних паперів;
- фінансових установ;
- інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;
– перевірки фінансового стану засновників:
- банків (крім фізичних осіб)
- підприємств з іноземними інвестиціями (крім фізичних осіб);
- публічних акціонерних товариств (крім фізичних осіб);
- страхових і холдингових компаній;
- інститутів спільного інвестування;
- довірчих товариств;
- інших фінансових посередників;
– емітентів цінних паперів, які здійснюють публічне розміщення, та похідних (деривативів), а також при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Проведення аудиту є обов’язковим також в інших випадках, передбачених законами України. Отож, повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою) достовірність і повнота річної фінансової звітності:
- господарських товариств – щороку, а господарських товариств з річним оборотом менш як 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4 250 грн) – один раз на три роки (ст.18 Закону України «Про господарчі товариства» від 19.09.1991р. № 1576-XII) Оскільки, жодної відповідальності за непроведення такого аудиту чинним законодавством не передбачено, то, зрозуміло, що і проводять такий аудит нечасто;
- страховиків (ст. 34 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996р. № 85/96-ВР);
- довірчих товариств (ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» від 17.03.1993р. № 23-93);
- кредитних спілок (ст. 22 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001р. № 2908-III);
- компаній з управління активами (ст.73 Закону України «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012р. № 5080-VI);
Обов’язково потрібно проводити аудит у випадку підтвердження понесених витрат та збитків іноземних інвесторів, заподіяних їм внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій тощо з метою їх відшкодування на основі поточних ринкових цін (ст.10 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996р. № 93/96-ВР);
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003р. № 1057-IV планові аудиторські перевірки діяльності недержавних пенсійних фондів та інших осіб, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного страхування, проводяться не рідше ніж один раз на рік.
А от ініціативний аудиту проводять у випадку наявності бажанням власника або керівника підприємства перевірити достовірність показників фінансової звітності, обчислення та сплату податків і зборів, правильність ведення бухгалтерського обліку, оформлення господарських операцій тощо.
Проведення погоджених процедур
Досить часто трапляються випадки, коли у телефонну трубку чуєш: «Доброго дня! Нам треба провести аудит фінансової звітності».
Відповідаєш: «Доброго дня! А що Ви розумієте під «аудитом фінансової звітності?».
З іншого кінця проводу: «Треба перевірити розрахунки з покупцями».
І розумієш, що в даному випадку, аудит фінансової звітності тому, хто телефонує, абсолютно не потрібний. Натомість, слід запропонувати послугу з проведення погоджених процедур.
Чим же відрізняється аудит від погоджених процедур?
Послуги у сфері аудиту складаються із:
- завдання з надання впевненості;
- супутніх послуг, визначених Міжнародними стандартами супутніх послуг;
В свою чергу, завдання з надання впевненості діляться на:
- аудит історичної фінансової інформації, зокрема фінансової звітності;
- огляд історичної фінансової інформації, зокрема фінансової звітності;
- завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації.
Супутні послуги, визначені Міжнародними стандартами супутніх послуг – це:
- завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації;
- завдання з підготовки фінансової інформації.
Надання супутніх послуг регулюється Міжнародним стандартом супутніх послуг 4400 «Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації». Давайте розглянемо, що може бути предметом погоджених процедур:
- звірка розрахунків із котрагентами;
- оцінка обсягів продажу;
- розрахунки ліквідності;
- оцінка залежності від контрагентів;
- участь в інвентаризації;
- оцінка структури фактичних витрат (доходів) і відповідність їх плановим;
- аналіз виконання сторонами умов договору;
- аналіз цільового використання коштів;
- перевірка фінансових звітів;
- виконання окремих процедур щодо пакету фінансової звітності.
Результатом виконання завдання з погоджених процедур є надання аудитором замовнику звіту про фактичні результати виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації.
Тобто, при наданні послуг з погоджених процедур аудитор не висловлює думку про достовірність фінансової звітності або фінансової інформації. Користувачі звіту про фактичні результати погоджених процедур самостійно дають оцінку виконаним погодженим процедурам щодо фінансової інформації й фактам, зазначеним у звіті, а також роблять власні висновки, що базуються на даних, наведених у звіті.
Звіт надається тільки тим сторонам, які дали свою згоду на проведення погоджених процедур, тому що інші сторони, які не знають причин проведення цих процедур, можуть невірно тлумачити їх результати.