Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

База даних клієнтів фінансової компанії: нематеріальний актив чи ні?

База даних клієнтів фінансової компанії: нематеріальний актив чи ні?

Фінансова компанія вирішила змінити програмне забезпечення (ПЗ) для видачі кредитів, для цього був підписаний договір з підприємством, у власності якого знаходилось нове ПЗ. Договором передбачено надання послуг з міграції бази даних клієнтів зі старого на нове ПЗ, що підтверджується актом наданих послуг. Проте ці бази даних компанія не обліковувала у себе на балансі. Виникає питання, чи існує ризик визнання баз даних клієнтів податковими органами як нематеріальний актив? Та чи достатньо акту наданих послуг, в якому вказаний предмет договору, для ДФС аби підтвердити витрати понесені компанією по даному договору?

База даних (компіляція даних) – сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі – електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів. (ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993р. № 3792-XII).

Що стосується ризику визнання працівниками податкової служби наявних баз даних такими, що повинні обліковуватись у фінансової компанії як нематеріальні активи, то, в даному випадку, слід врахувати, що мова йде про сукупність даних стосовно наявних та потенційних клієнтів підприємства.

Відповідно до п.8 МСБО 38 «Нематеріальні активи» нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований.

Згідно з п.16 МСБО 38 суб’єкт господарювання може мати портфель клієнтів або частку ринку й очікувати, що завдяки його зусиллям із поліпшення взаємовідносин з клієнтами та їхньої лояльності, клієнти продовжуватимуть здійснювати операції з суб’єктом господарювання.

Проте за відсутності юридичних прав захисту або інших способів контролю взаємовідносин з клієнтами чи їхньої лояльності суб’єкт господарювання, як правило, не має достатнього контролю над економічними вигодами від взаємовідносин з клієнтами чи від їхньої лояльності, щоб розглядати ці об’єкти (портфель клієнтів, частку ринку, взаємовідносини з клієнтами та їхню лояльність) як такі, що відповідають визначенню нематеріальних активів.

За відсутності юридичних прав захисту взаємовідносин з клієнтами, обмінні операції з однаковими або подібними взаємовідносинами з клієнтами (крім частини об’єднання бізнесу) надають свідчення того, що суб’єкт господарювання все-таки здатний контролювати очікувані майбутні вигоди від взаємовідносин з клієнтами. Оскільки такі обмінні операції надають також свідчення того, що взаємовідносин з клієнтами можуть бути відокремлені, такі взаємовідносини з клієнтами відповідають визначенню нематеріального активу.

Підведемо підсумок: наявні бази даних компанія використовує виключно з метою отримання майбутніх економічних вигід, а отже може їх контролювати. В такому випадку, існує ризик визнання вказаних баз даних нематеріальними активами.

Проте, для того, щоб обліковувати подібний нематеріальний актив на балансі потрібно визначити його вартість. Якщо за створення баз даних було раніше сплачено третім особам, питань щодо первісної вартості не виникне. Але, якщо бази даних були сформовані в результаті щоденної роботи підприємства, то ідентифікувати їх вартість можна виключно за умови наявності активного ринку на подібні нематеріальні активи. Чи існує активний ринок в Україні на подібні бази даних потрібно звернутись із запитанням до відповідних спеціалістів.

Щодо достатності акту наданих послуг для визнання витрат за вказаним договором. На нашу думку, в даному випадку, крім акту наданих послуг доцільно з метою підтвердження фактичного здійснення витрат оформити наступні документи:

  • Технічне завдання на проведення аналізу і опису структури поточного масиву інформації;
  • Звіт про результати проведеного аналізу, опис структури поточного масиву інформації;
  • Письмовий план реорганізації масиву інформації;
  • Схеми старої та нової архітектури масиву інформації;
  • Звіт про фактичні дії, здійснені при зміні структури і складу таблиць масиву інформації, і перенесення наявних даних в змінені таблиці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ПОДЗВОНИТИ НАМ