Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Компенсація витрат по використанню автомобіля найманого працівника: додаткове благо чи ні?

Компенсація витрат по використанню автомобіля найманого працівника: додаткове благо чи ні?

Підприємство уклало договір з найманим працівником про використання у своїй господарській діяльності його автомобіля. При чому на автомобіль підприємство заповнює 1 подорожній лист з першого по останній день місяця. За цим договором працівнику компенсують всі витрати, пов’язані з використанням цього автомобіля: компенсація, ремонт, технічне обслуговування, заміна шин, бензин. Виникає питання: чи є ризик визнання цієї компенсації витрат додатковим благом працівника з подальшим утриманням з цієї суми податків? А також розберемось з питанням чи можна складати один подорожній лист на місяць.

Згідно з пп.14.1.47 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПКУ) додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п.3.22 Наказу Держкомстату України «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004р. №5 компенсації працівникам за використання для потреб виробництва особистого транспорту не є фондом оплати праці.

Водночас компенсація витрат за використання автомобіляне є винагородою за цивільно –правовим договором, а отже вона визнається додатковим благом працівника.

Відповідно до пп.164.2.17 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума доходу у вигляді додаткового блага. Згідно з пп. 168.1.1 ПКУ агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними ст.167 ПКУ. ЄСВ на суму компенсації не нараховується та не утримується. Зазначений висновок підтверджується в ІПК ДФСУ від 15.01.2018р.№143/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

Отже, проведення ремонту, технічного обслуговування та заміни шин, автомобіля який не є орендованим або не належить підприємству на праві власності, є нічим іншим як послугами, що надаються фізичній особі та визнаються додатковим благом такої фізичної особи.

Розглянемо також питання оподаткування витраченого палива та його документального оформлення. Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

З 14.08.2011 р. (з набранням чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» від 05.07.2011р. № 3565-VI) подорожні листи (як легкових, так і вантажних авто) не є обов’язковим документом. Підприємства, які експлуатують автотранспортні засоби, мають право не виписувати їх водіям.

З іншого боку, в ЛистіМіністерства інфраструктури України «Стосовно доцільності скасування типових форм, затверджених наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 р. N 488/346» від 20.11.2012р. № 25/3717-12 зазначено, що подорожній лист вантажного автомобіля продовжують застосовувати підприємства для:

–  обліку роботи автомобіля і водія;

– складання звітів заформами державних статистичних спостережень.

Як первинний документ подорожній лист застосовується для бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій. Він підтверджує витрати зв’язок понесених витрат з господарською діяльністю підприємства, що в свою чергу впливає на суму нарахованого податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість.

Використання запропонованого варіанту складати один подорожній лист за місяць з 1 по останнє число місяця, залежить від форми подорожнього листа, яку буде використовувати підприємство та порядок його заповнення.

Якщо подорожній лист буде заповнюватись щоденно, з визначенням показників спідометра на ранок (на час початку робочого дня 9.00) та на кінець робочого дня (18.00). При цьому у подорожньому листі буде наявна інформація щодо того куди їздив автомобіль упродовж робочого дня і таким чином буде доводитись зв’язок з господарською діяльністю – можна складати один подорожній лист.

Але навіть у такому випадку свою позицію потрібно буде доводити у суді, про що свідчить наявна судова практика, зокрема, Ухвали ВАСУ від 01.12.2014р. №К/800/16246/14, Ухвали ВАСУ від 24.10.2013р. №К/800/52621/13, Ухвали ВАСУ від 24.01.2017р. №К/800/42370. Зазначені рішення прийняті на користь платників податку з насутпним висновком: у разі компенсації вартості використаного пального (якщо воно витрачене в межах господарської діяльності) додаткового блага не виникає.

Якщо ж подорожній лист буде заповнюватись один раз на місяць, без визначення у який час, у робочі чи неробочі дні використовувався автомобіль, без фіксації показників спідометра, відповідно до яких можна визначити, що існує розбіжність між даними на ранок (початок роботи) та на вечір (закінчення роботи) – доводити зв’язок понесених витрат з господарською діяльністю навіть у суді буде довести надзвичайно важко. При такому оформленні документальному оформленні операцій працівники державної податкової служби однозначно наполягатимуть на наявності додаткового блага з відповідним оподаткуванням. Крім того, підприємство втрачає право на суму податкового кредиту, сплачену у вартості придбаного палива.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *