Обмін фінансової інформацією: 20 березня 2023 ВРУ підтримала у ІІ читанні законопроєкт №. 8131 – закон 2970-IX від 20.03.2023 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки”, (набуття чинності з 28.04.2023 р.).
Поговоримо про те, для кого актуальні ці зміни і в чому їх суть. Спершу хочемо звернути увагу, для кого є актуальними зміни.
Новації цього закону стосуються:
- власників КІК,
- власників закордонних рахунків
Законодавством регламентовано, що фінансові установи мають здійснювати:
- належну перевірку власників банківських рахунків;
- виявляти резидентів інших юрисдикцій.
Тобто банки беруть “на замітку” при відкритті рахунка, резидентом якої країни є власник рахунка.
Крім банків під цей обов’язок передачі фінансової інформації потрапляють (фінагенти):
- інвестиційні компанії,
- кредитні спілки,
- депозитарні установи,
- страхові компанії
- недержавні пенсійні фонди.
По суті, українські податківці будуть отримувати від свої іноземних колег інформацію в уніфікованому форматі передачі інформації за підсумками звітного року. Зверніть увагу, інформація буде подаватися іноземним податківцям інформацію будуть передавати іноземні банківські установи та інші фінагенти.
Яку інформацію будуть передавати банки?
Передачі належить така інформація:
- ім’я, назва власника рахунку, його адреса, податкове резидентство, податковий номер, дата та місце народження;
- дані про фінансову установу;
- дані по рахунку: залишок, обороти, доходи по рахунку в розрізі видів (дивіденди, відсотки, роялті тощо).
Коли запрацюють зміни?
Новації щодо обміну фінансової інформації запрацює з 2023 року, проте з боку України – після закінчення воєнного стану. Тобто українські податківці перший раз отримають масив інформації по закордонним рахункам українців вже за підсумками 2023 року.
Поговоримо також про відповідальність банківських установ та фінагентів. Передбачено можливість притягнення фінансових агентів до відповідальності з 01.01.2024. Але фактично для фінансових агентів (та інших платників податків!) передбачено так званий перехідний період для виконання вимог ст. 39-3 ПКУ.
У разі ненадання відповіді на такі запити, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом чи іншою особою документів або іншої інформації на запит контролюючий орган має право застосувати штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (пп. 121.2 ПКУ):
- щодо подання звітів фінансовими агентами про підзвітні рахунки;
- щодо інформації, отриманої від інших держав у межах міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових потреб.
Щодо інших підстав, передбачених у ст. 73 ПКУ, для надсилання платникам та іншим особам запиту, то в разі неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на такий запит або фінансовим агентом чи іншим суб’єктом інформаційних відносин (адже саме вони є особами, яким надсилаються запити) на них може очікувати штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Невиконання нових вимог та змін
Обмін фінансової інформацією: щодо фінагентів та звітів про підзвітні рахунки, платників податків та інших осіб інформаційних відносин, то з 01.01.2024 за невиконання нових вимог та змін, унесених до ПКУ Законом №. 2970, застосовуватимуться такі штрафні санкції:
- штраф у 20 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року – за неподання фінансовим агентом заяви про взяття його на облік як підзвітної фінансової установи (п. 117.6 ПКУ);
- розмір штрафів коливатиметься від 0,5 до 200 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року очікує за порушення вимог щодо виявлення підзвітних рахунків та подання звітності для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (п. 118-1.1 ПКУ);
- 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний факт неподання або подання не в повному обсязі інформації про структуру власності чи про кінцевого бенефіціарного власника самостійно або на запит контролюючого органу.