КІК: володіння корпоративними правами в КІК може бути пряме або опосередковане.
Як буде рахуватися частка володіння❓
І як це буде впливати на факт доведення, що конкретний бенефіціар є контролером компанії за кордоном❓
Поговоримо про це далі
Спершу пригадаємо, що контролюючою іноземною компанією (далі – КІК) є юридична особа, заснована і контрольована українськими юридичною чи фізичною особою (пп.39-2.1.1 ПКУ). Тобто мова йде про те, що український бенефіціар прямо чи опосередковано контролює компанію за кордоном. КІК – це завжди юридична особа.
Що є контролем❓
Що мається на увазі під терміном “контролює”❓ За нормами пп. 39-2.1.2 ПКУ контроль для ідентифікації КІК полягає у:
- володінні часткою в іноземній юридичній особі в розмірі 50% і більше (як напряму одна особа або ж група осіб не менше 10% одноосібно і 50% в сукупності всіма резидентами);
- окремому або спільному із іншими резидентами – пов’язаними особами фактичному контролі.
Як визначити контролера
Контролером є фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України, який
- володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 %, або
- володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10% – з 2024 року (2022, 2023 – 25%), за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50% і більше,
- окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Коли можна забути про свій статус контролера
Забути про свій статус контролера можна у випадку, якщо інший власник цієї ж компанії, визнав себе 100% власником корпоративних прав. Податківці не контролюватимуть, хто із бенефіціарів, скільки заплатив податку, для них ключове – щоб в рамках конкретної КІК були сплачені всі податки. І байдуже, хто із власників це зробить.
Нагадаємо, суть останнього абз. 39-2.1.2 ПКУ:
“Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.”
Частка в КІК
Частка в іноземній компанії може бути виражена у формі (пп. 39-2.1.3 ПКУ):
- корпоративних прав,
- прав в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі,
- чи будь-яких інших аналогічних правах та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:
- впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або
- на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або
- блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або
- на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.
У разі якщо відповідно до належного фізичній особі розміру частки обсяги прав, передбачені підпунктами “а” – “в” є різними, приймається найбільше значення такої частки.
По своїй суті володіння часткою – пряме або опосередковане є усіма правами, що належать такій фізичній або юридичній особі і вважаються сумою часток, які:
- належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;
- належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.
Тобто якщо одній фізичній або юридичній особі належить 40% частки корпоративних прав, а пов’язаній з нею собі, наприклад, 30%, то в рамках податкового контролю частка володіння становитиме 40% + 30% = 70%.
Розрахунок частки опосередкованого володіння
- у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій, – частка володіння обраховується шляхом множення часток;
- у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій, – шляхом підсумовування часток у кожному такому ланцюгу.
До речі, особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі (пп. 39-2.1.5 ПКУ):
- володіння на підставі права власності, або
- якщо право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах такої особи(наприклад, чоловік/дружина, найманий директор).
Окремі випадку обрахунку частки володіння
Зверніть увагу, що для цілей розрахунку опосередкованого володіння, у разі якщо особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 % (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 %;
Якщо ж особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається, що така особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 %.
В ситуації, коли є два бенефіціарних власника бізнесу по 50% податківці будуть аналізувати крім вивчення даних із реєстру прав власників ще маркери фактичного контролю в тому чи іншому бізнесу. Як більки буде доведено ознаки фактичного контролю, таку особу буде визнано контролером бізнесу.
Якщо частки корпоративних прав розпорошені, умовно кажучи, 10 осіб по 10% і жоден із власників не хоче визнати себе контролером, кожному із 10 власників потрібно подати повідомлення про частку участі в КІК і звіт.
Приклад:
ТОВ А володіє компанією Б (резидент Німеччини) на 80% та компанією С (резидент Польщі) на 75%. Обидві компанії володіють компанією в США на 30% і 40% відповідно. Отже, частко контролю фізичною сообою становить 80%*30% + 75%*40% = 24% + 30% = 54% à100%