Повна матеріальна відповідальність працівників: коли і як застосовується

Питання повної матеріальної відповідальності працівників є актуальним для підприємств, де працівники працюють із цінностями або майном. Таку відповідальність не можна застосувати автоматично — вона встановлюється лише за письмовим договором між працівником і роботодавцем, що визначає умови та обсяг відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству..

Правова основа

Відповідно до абзацу 1 ст.134 Кодексу законів про працю України (КЗпП), працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, якщо укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність відповідно до ст.135-1 КЗпП.

Згідно зі ст.135-1 КЗпП, письмовий договір може укладатися з працівником, який досяг 18 років та:

Займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов’язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Наразі, відповідно до Листа Міністерства економіки України від 26.04.2024 р. №4706-05/30662-09, на території України продовжує діяти Постанова Державного комітету Ради міністрів СРСР з праці та соціальних відносин «Про затвердження Переліку посад і робіт, з якими підприємство може укладати договори про повну матеріальну відповідальність» від 28.12.1977 р. №447/24. Міністерство зазначає, що Лист носить рекомендаційний характер і не є нормативно-правовим актом.

При цьому наявність лише посади або роботи з Переліку Постанови №447/24 не дає підстав для укладення договору, якщо трудові обов’язки працівника не передбачають конкретних функцій із відповідальності за цінності. Перелік посадових обов’язків визначається посадовими інструкціями на основі Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. №336.

Виконує роботу за трудовим договором про дистанційну або надомну роботу, використовуючи обладнання та засоби роботодавця, надані для виконання роботи.

Отже, без укладення письмового договору працівника не можна притягнути до повної матеріальної відповідальності. Тому такий договір є обов’язковим для всіх працівників, які несуть відповідальність за майно, передане їм для зберігання або використання у виробничому процесі.