Переплата з податків — поширена ситуація, особливо при авансових платежах, коригуваннях або виправленні помилок. У платників виникає логічне питання: чи можна зарахувати переплату в рахунок майбутніх платежів, чи обов’язково подавати заяву, і чи можна спрямувати переплату з одного податку на погашення іншого.
Право платника на зарахування або повернення переплати
Відповідно до підпункту 17.1.10 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р., платник податку має право на залік або повернення надміру сплачених чи надміру стягнутих сум податків і зборів, а також пені та штрафів, у порядку, встановленому ПКУ.
Це означає, що переплата не є «втраченою» сумою і підлягає або поверненню, або зарахуванню в рахунок податкових зобов’язань.
Автоматичне зарахування переплати з того ж податку
Без подання заяви платника надміру сплачені суми автоматично зараховуються в оплату майбутніх платежів з цього ж податку. Наприклад, якщо виникла переплата з податку на прибуток, її можна не доплачувати у наступному звітному періоді — сума переплати буде автоматично зарахована в рахунок зобов’язання.
Зарахування переплати з одного податку в рахунок іншого
Згідно з підпунктом «б» абзацу третього пункту 87.1 ПКУ, погашення грошових зобов’язань або податкового боргу може здійснюватися за рахунок помилково або надміру сплачених сум з інших платежів — але виключно на підставі відповідної заяви платника та з урахуванням вимог пункту 43.4¹ ПКУ.
Тобто для «переміщення» переплати між різними податками необхідно подати заяву до податкового органу.
Позиція податкових органів
Податкові органи підтверджують можливість такого зарахування за заявою платника, що, зокрема, відображено у роз’ясненні ДПС України від 14.11.2024 року.
Отже, надміру сплачені податки можуть бути автоматично зараховані лише в рахунок майбутніх платежів з того ж податку. Для зарахування переплати з одного податку в рахунок іншого або для повернення коштів необхідно подати заяву платника у порядку, встановленому Податковим кодексом.