Нові ставки податків: почнемо з визначення потреб. За оцінкою, що можна вважати консервативною, говоримо про суму в 5 мільярдів доларів, яку недавно зазначив міністр фінансів Сергій Марченко. Цей дефіцит бюджету виник внаслідок затримки в наданні військової допомоги, що змусила уряд вийти за межі запланованих оборонних витрат.
У контексті проведення мобілізації в 2024 році для заміни принаймні частини тих, хто захищає країну протягом понад двох років, та у випадку подальшого зростання воєнних дій (оборонних або наступальних), потрібно буде мати принаймні такий же обсяг фінансування.
Ці кошти не були враховані на початковому етапі, оскільки базовим припущенням при складанні бюджету на 2024 рік було передбачено зниження інтенсивності бойових дій у другій половині року після успішного контрнаступу.
Розглянемо можливі варіанти підвищення податків, які розглядає уряд
Перш за все, на столі обговорення – збільшення розміру податку на додану вартість (ПДВ) та військового збору. Згідно з даними, можливе зростання ставки ПДВ на 3 п.п. до 23%, а також військового збору на 3,5 п.п. до 5%.
Проаналізуємо потенційні наслідки цих заходів
Перше, варто зазначити, що підвищення ставки ПДВ може призвести до додаткових надходжень у держбюджет на рівень приблизно 93 мільярди гривень щорічно. Однак такий крок може також викликати пригнічення споживчого попиту та збільшення інфляційного тиску. Також, варто враховувати, що це може зробити “експортні” схеми з податковим кредитом більш привабливими. Особливо в контексті ситуацій, коли експортери, які не мають зобов’язань з ПДВ, можуть завищувати обсяги придбаних товарів з метою отримання відшкодування.
Далі варто зупинитися на обговоренні введення 5% військового збору для платників єдиного податку третьої групи. Цей крок, теоретично, може призвести до додаткових надходжень в державний бюджет на рівень близько 33 мільярдів гривень щорічно.
На практиці, підвищення ставки єдиного податку (5% – діюча ставка і 5% – запропонований військовий збір) може призвести до значного зменшення кількості платників.
Це може стати результатом не лише виходу на тіньовий ринок, але й переходу до другої групи оподаткування або навіть загальної системи оподаткування. Особливо у випадках, де вирішальним фактором стане рівень податкового навантаження, а не вартість адміністрування. У деяких випадках ставка у розмірі 10% від обороту може бути співставною або навіть вищою, ніж та, яку сплачують підприємці, які оподатковуються за загальною системою оподаткування.
Очікується, що після введення 5% військового збору для третьої групи платників спрощеної системи, залишаться переважно сегменти, які виконують професійні послуги, частково ІТ-ФОПи та інші послуги для бізнесу, а також окремі учасники “тіньової” економіки. Це стосується переважно груп з високим рівнем маржі, для яких збільшення податкового навантаження вже зараз є обтяжливим.
Збільшення військового збору для найманих працівників може додатково забезпечити близько 90 мільярдів гривень щорічно. Хоча цей захід викликає незадоволення, він відповідає концепції воєнного часу, де “ти або воюєш, або працюєш на оборону”. Також, підвищення акцизів на моторне пальне може принести 20 мільярдів гривень у цьому році і ще 60 мільярдів гривень у 2025 році.
Отже, ці ініціативи можуть загалом додати до бюджету від 240 до 250 мільярдів гривень на рік (60-70 мільярдів гривень до кінця 2024 року, якщо їх впровадити з серпня-вересня). Хоча ці додаткові доходи є необхідними, вони також матимуть вплив на економіку країни.
Чи є альтернативи?
В умовах поточної ситуації обійтися без підвищення податків майже неможливо. Нові ставки податків – це складне й непопулярне рішення, яке доведеться ухвалити президенту та фінансовому блоку уряду. Проте, існують кроки, які в поєднанні могли б зменшити бюджетний дефіцит і знизити необхідність підвищення податків без проведення системних змін. Які критерії слід враховувати при виборі інструментів наповнення бюджету, окрім мінімізації ринкових викривлень та негативного впливу на економічну активність?
По-перше, важливо враховувати справедливість розподілу податкового навантаження. Хоча поняття справедливості є суб’єктивним, воно відіграє важливу роль у забезпеченні єдності держави та підтримки влади. Наприклад, емісія гривні та пов’язана з нею інфляція є заходами “останньої надії”, оскільки “інфляційний податок” найбільше впливає на малозабезпечених громадян.
По-друге, важливо враховувати легкість збору податків, співвідношення затрат на адміністрування до отриманих надходжень, а також легкість ухилення від сплати та переходу в тіньовий сектор. Це особливо стосується підвищення податку на прибуток для компаній, що може змусити бізнес використовувати різні методи для зменшення бази оподаткування.
Визначення законності таких методів та проведення донарахувань вимагає податкових перевірок, які потребують часу і значних ресурсів. Натомість, непрямі податки збираються державою досить ефективно. Зараз, наприклад, 43% бюджетних надходжень складає податок на додану вартість, а майже 10% — акцизи.
Крім того, ПДВ та акцизи є податками на споживання. Хоча їх підвищення відчують малозабезпечені громадяни, важливо врахувати, що люди з низькими доходами витрачають більшу частину своїх коштів у неформальному секторі. Натомість, зі зростанням доходів збільшується частка “білого” споживання. Заможніші громадяни частіше купують продукти в супермаркетах, заправляються на легальних автозаправках, які сплачують податки, та купують дорожчі товари.
Таким чином, нові ставки податків на споживання мають прогресивний характер, оскільки ефективна ставка податкового навантаження, тобто частка податків у витратах, є вищою для заможніших домогосподарств. Враховуючи це, підвищення ставки ПДВ є відносно ефективним інструментом для наповнення бюджету.
Але що ще можна зробити, щоб зменшити бюджетний дефіцит з мінімальною шкодою для економіки?
На стороні доходів необхідно жорстко обмежити схеми ухилення від сплати податків, особливо з підакцизної продукції та тіньового імпорту. Перші кроки в цьому напрямку вже дали позитивні результати: у квітні надходження від акцизів зросли на 19% у порівнянні з березнем. При належній роботі митниці, податкової служби та правоохоронних органів можна реально зменшити щорічні втрати бюджету на 50-60 мільярдів гривень.
Ще близько 10 мільярдів гривень можна отримати, зменшивши втрати від ухилення галузі азартних ігор від сплати ПДФО та військового збору. Основними рішеннями тут є впровадження системи онлайн-моніторингу та обмеження p2p-переказів, що також ускладнить інші схеми ухилення від податків.
Крім того, прискорення на рік плану підвищення акцизів на тютюнові вироби та скасування пільг на імпорт електромобілів може принести додаткові 10 мільярдів гривень. Враховуючи енергетичну ситуацію, це є доцільним кроком. Також варто розглянути розширення військового збору на “преміальне споживання”. Зокрема на ювелірні вироби, які були звільнені від пенсійного збору. А також на автомобілі вище певної вартості та нерухомість.
В умовах збереження поточного дизайну монетарної політики обґрунтованим є підтримка 50% ставки податку на прибуток для банків. Наразі банки отримують прибутки не завдяки активній підприємницькій діяльності та кредитуванню економіки, а завдяки консервації ліквідності, забезпеченій державою.
На стороні видатків необхідно провести функціональний перегляд витрат. Минулі огляди витрат часто зводилися до формальних бюрократичних процедур. Зараз вони повинні бути перетворені на реальні оцінки функціоналу найбільших міністерств та впровадження програмною-цільового методу. Цілі та показники бюджетних програм мають відповідати актуальним потребам та наявним ресурсам воєнного часу.
Відповідно до аналізу, “м’яке” зниження видатків може зекономити 45-50 мільярдів гривень, зокрема у сферах вищої освіти та охорони здоров’я. Такі заходи потребують відповідальності та політичної волі, але вони можуть суттєво зменшити бюджетний дефіцит та знизити необхідність підвищення податків.