Іноді для проведення заходу потрібно бронювати номери у готелях, організовувати трансфер учасників до місця проведення і т.п. І виникає питання: чи не є частина послуг «туристичними»? Розглянемо детальніше…
Аби детальніше розібратись у ситуації, проаналізуємо положення ст.1 Закону України «Про туризм» від 15.09.1995р. № 324/95-ВР (далі – ЗУ №324/95-ВР).
Туризм – тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від’їжджає.
Турист – особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.
Тобто, для того, аби особа не була визнана «туристом» її перебування у готелі, у дорозі і т.п. повинно передбачати оплачувану діяльність під час такого перебування. Якщо особа направляється у відрядження, таку особу не можна визнати «туристом», а отже «туристичний продукт», «туристичні послуги» не надаються. Саме тому, на рецепції вимагають копію наказу на відрядження у фізичних осіб.
Туристичний продукт – попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об’єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
Безпосередньо визначення поняття «туристичні послуги» ЗУ №324/95-ВР не містить. Однак, у ст. 5 цього Закону є наступне твердження: «Учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.
Туристичні оператори (далі – туроператори) – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.
Туристичні агенти (далі – турагенти) – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг. УВАГА! Діяльність туристичного агента ліцензії не потребує.
При організації чи при проведенні виїзного заходу у вигляді семінару, компанією, що їх надає, дійсно можуть придбаватись і послуги з проживання, і послуги з бронювання, і послуги перевезення, а отже може виникнути додаткове питання з боку податкової служби: «чи не є послуги, що надаються туристичними?»
На нашу думку, ключова відмінність між «туристичною послугою» та «послугою з організації чи проведення семінару» полягає в меті поїздки, а тому порядок оформлення договору та первинних документів надзвичайно важливий, адже лише вони визначають ділову, пізнавальну та/або освітню мету поїздки.