Помилки у звітності з податку на прибуток — ситуація поширена, однак у більшості випадків вона не створює критичних наслідків, якщо платник своєчасно та правильно її виправляє. Головне управління ДПС у Київській області наголошує, що Податковий кодекс України передбачає чіткий механізм такого виправлення, а в умовах воєнного стану — ще й суттєві послаблення.
Два способи виправлення: що обрати
Відповідно до п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник має право самостійно виправити помилку:
– через уточнюючу декларацію (УД) — подається як окремий документ;
– у складі поточної декларації через додаток ВП — дає можливість виправити лише один звітний період у межах поточного звіту.
Практика показує: якщо потрібно швидко врегулювати ситуацію або виправити декілька періодів, доцільніше обрати уточнюючу декларацію.
Ключовий принцип: враховуйте наростаючий підсумок
Податок на прибуток розраховується наростаючим підсумком. Це означає, що помилка в одному періоді автоматично впливає на наступні.
Наприклад, неточність у I кварталі потребує коригування не лише цього періоду, а й півріччя, 9 місяців і річної декларації. У такому випадку уточнюючі декларації подаються послідовно за кожен звітний період.
Фінансова звітність: коли її потрібно подавати повторно
Відповідно до п. 46.2 статті 46 ПКУ фінансова звітність є невід’ємною частиною декларації.
– якщо помилка вплинула на бухгалтерські показники — разом з уточнюючою декларацією подається виправлена фінансова звітність;
– якщо помилка має виключно податковий характер (наприклад, у розрахунку різниць) — повторне подання фінзвітності не є обов’язковим, однак доцільно коректно відобразити факт її подання.
Сплата податкових зобов’язань: коли і як
Якщо після виправлення виникає недоплата:
– при поданні уточнюючої декларації — суму необхідно сплатити до або на момент її подання;
– при використанні додатка ВП — сплата здійснюється у строки, визначені для поточної декларації.
Заповнення розділу «Виправлення помилок»
У декларації або додатку ВП відображаються:
– правильні показники;
– сума збільшення або зменшення податкового зобов’язання (відповідні рядки розділу виправлення).
Важливо забезпечити логічну узгодженість усіх показників, щоб уникнути додаткових запитів з боку контролюючого органу.
Воєнний стан: ключова перевага для платника
На період дії воєнного стану діє спеціальна норма — пп. 69.38 п 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Тобто, при самостійному виправленні помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання:
– не нараховуються штрафи (3% або 5%);
– не застосовується пеня.
Це правило поширюється як на воєнні, так і на довоєнні періоди.
Строки давності: що важливо врахувати
Загальний строк для виправлення — 1095 днів (ст. 102 ПКУ).
Водночас цей строк був зупинений у період з 18.03.2020 по 31.07.2023.
Практичний наслідок: у 2026 році платники все ще можуть виправляти помилки, допущені, зокрема, у 2021 році.
Своєчасне виявлення помилки, правильний вибір способу її виправлення та повнота документального супроводу — ключові фактори, які забезпечують контрольованість податкових зобов’язань і знижують ризики для бізнесу.