Повідомлення про КІК: коли подаємо повідомлення по КІК❓❓❓
Обов’язок подачі повідомлення по КІК контролером передбачено нормами пп. 39-2.5.5 ПКУ.
Нагадаємо, коли виникає такий обов’язок подати повідомлення:
- кожне набуття частки/відчуження частки в іноземній юридичній особі (безпосереднє або опосередковане) або початок здійснення фактичного контролю/припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання/втрати такої фізичної (юридичної) особи статусу контролюючої особи;
- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, а також ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Зверніть увагу, що дані вимоги не застосовуються, якщо контрольована іноземна компанія є публічною компанією, вимоги до якої встановлені підп. 39-2.4.2.2 ПКУ.
Тобто, по суті, купили чи заснували компанію за кордоном – подаємо повідомлення КІК, закриваємо компанію чи продаємо частку в корпоративних правах – подаємо повідомлення КІК.
Чи варто подавати повідомлення, якщо відкриваємо ФОП за кордоном❓❓❓
Ні, бо мова йде про повідомлення тільки в частині КІК, а КІК – це завжди юридична особа за кордоном. Тому, відкриваючи чи закриваючи ФОП за кордоном, українських податківців повідомляти не потрібно.
Коли подаємо повідомлення по КІК❓❓❓
Строк єдиний для повідомлення у всіх випадках: повідомлення надсилається податківцям протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Тобто мова йде про всі ситуації, коли фізична чи юридична особа набуває чи втрачає статус контролера по відношенню до іноземної юридичної особи.
Чи потрібно подавати повідомлення по КІК, якими володів контролер станом на 01.01.2022 року❓❓❓
Ні, не потрібно. Подаємо повідомлення лише по тим КІК, щодо яких набуття чи втрата корпоративних прав має місце з 01.01.2022 року і надалі зміни щодо контролю чи суттєвого володіння КІК. Даний висновок підтверджують податківці у ІПК №. 2142/ІПК/99-00-04-03-03-06 від 31.05.2021.
Форма повідомлення по КІК
Форма та Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи затверджена наказом Мінфіну від 22.09.2021 р. №. 512.
Форма повідомлення містить 5 розділів. В цілому форма повідомлення є інтуїтивно зрозумілою і надскладних комірок для заповнення не містить, тому проблем із її заповненням бути не повинно.
Ідентифікатор форми Повідомлення – F1308001 (для подання фізособою), J1308001 (юрособою).
Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку резидента-контролюючої особи в електронній формі.
На кожну КІК повідомлення надсилається окремо. Тобто, якщо у однієї фізичної особи є 7 компаній в різних країнах. 4 компанії відкрито (набуто корпоративних прав) уже в 2022 та 2023 роках. То такій фізичній особі потрібно подати 4 повідомлення про КІК (3 компанії були відкрито ще до обов’язку подання такого повідомлення).
Штрафи за неподання повідомлення по КІК
Неподання КІК-повідомлення в передбачені строки в тих випадках, коли це є обов’язковим, буде коштувати контролеру іноземної юридичної особи накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (п.120.7 ПКУ).
Тобто станом на поточний 2023 рік штраф за неподання повідомлення по КІК становить 2684 * 300 = 805 200 гривень і, зверніть окрему увагу, цей штраф передбачено за неповідомлення по кожному КІК.
Розраховувати на те, що пунктом 54 під. 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що штрафні санкції та пеня за порушення вимог ст. 39-2 ПКУ під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії не застосовуються за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років, в частині мораторію на штраф за неподання повідомлення не слід. Бо мораторій на штрафи не стосується повідомлення про КІК.
Яким шляхом пішла практика в частині штрафів
На сьогодні більшість власників бізнесу прийняли рішення подати повідомлення про КІК навіть із простроченням періоду 60 днів. Чому❓❓❓
Тому що інформація по більшості реєстрів власників корпоративних прав є відкритими, а штрафи за неповідомлення інформації за набуття чи втрату частки в корпоративних правах іноземної компанії назвати малим не можна. Тому співставивши ризики, власники бізнесу прийняли рішення все таки подати такі повідомлення навіть із суттєвим запізненням по строкам.
Податківці пояснюють, що у них немає цілі штрафувати за кожне неподання/несвоєчасне подання інформації про зміну частки корпоративних прав. З їх слів, основний мотив в отриманні повідомлення – мати інформацію із повідомлення, від кого за підсумками звітного року чекати звітність по КІК.
І другий аспект щодо подання повідомлення – податківці говорять, що штраф в 300 неоподатковуваних мінімумів буде застосований у випадку, якщо податківці будуть опрацьовувати інформацію по рахункам в рамках автоматизованого обміну інформацією, отримають підозру у існуванні КІК, направлять орієнтовному контролеру запит щодо наявної КІК, а контролер не відреагує на такий запит – ось тільки в цьому випадку буде включатися механізм штрафування.
На сьогодні немає жодного штрафу за неподання чи несвоєчасне подання повідомлення про КІК. Принаймні, якби хоч один такий штраф був – про це було би відомо широкому загалу, адже питання – дуже актуальне для багатьох. З огляду на це радимо вам все таки подавати повідомлення про КІК.