Роботодавці все частіше включають добровільне медичне страхування (ДМС) до соціального пакета працівників. Проте з податкової точки зору важливо правильно визначити, чи є сплачені страхові внески доходом працівника і чи підлягають вони оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Ключове значення мають положення Податкового кодексу України щодо складу оподатковуваного доходу та визначення договору добровільного медичного страхування.
Коли страхові внески включаються до доходу працівника
Відповідно до абз. «в» пп. 164.2.16 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади та внесків до фонду банківського управління, сплачені будь-якою особою — резидентом за платника податку чи на його користь. Водночас цим самим підпунктом встановлено виняток: не включаються до доходу суми, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування — у межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику.
Таким чином, саме перевищення цього ліміту або сплата внесків не роботодавцем призводить до виникнення оподатковуваного доходу у працівника.
Яким має бути договір добровільного медичного страхування
Окрім джерела фінансування внесків, принципове значення має відповідність договору поняттю договору добровільного медичного страхування, визначеному у Податковому кодексі.
Відповідно до пп. 14.1.52-1 ПКУ, договір добровільного медичного страхування — це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком.
Такий договір має також передбачати:
- мінімальний строк його дії не менше одного року;
- повернення страхових платежів при достроковому розірванні договору виключно страхувальнику.
Невиконання будь-якої з цих умов означає, що договір не відповідає вимогам пп. 14.1.52-1 ПКУ, а отже, сплачені за ним внески можуть бути перекваліфіковані у дохід працівника з відповідними податковими наслідками.
Податкові наслідки для роботодавця та працівника
Якщо роботодавець-резидент сплачує внески за власний рахунок за договором, який відповідає вимогам пп. 14.1.52-1 ПКУ, і сума таких внесків не перевищує 30% нарахованої заробітної плати працівника, відповідно до абз. «в» пп. 164.2.16 ПКУ такі суми не включаються до оподатковуваного доходу працівника.
У разі перевищення цього ліміту або невідповідності договору вимогам ПКУ суми страхових внесків включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи з обов’язком нарахування та сплати ПДФО і військового збору.
Отже, добровільне медичне страхування не створює оподатковуваного доходу у працівника лише за умови дотримання вимог абз. «в» пп. 164.2.16 та пп. 14.1.52-1 ПКУ щодо джерела сплати внесків, їх розміру та умов договору. В іншому випадку такі внески розцінюються як дохід фізичної особи з відповідними податковими наслідками.