Питання розміру та зміни статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю є важливим як з корпоративної, так і з податкової точки зору. Чинне законодавство надає значну гнучкість у формуванні статутного капіталу, однак процедура його зменшення супроводжується низкою обов’язкових вимог і юридичних обмежень.
Розмір статутного капіталу ТОВ
Чинне законодавство не встановлює мінімального розміру статутного капіталу для ТОВ. Це означає, що формально статутний капітал може становити навіть 1 гривню. Таким чином:
- законодавство дозволяє самостійно визначати розмір статутного капіталу;
- обмеження щодо мінімальної суми відсутні;
- рішення про його розмір закріплюється в установчих документах товариства.
Право товариства на зменшення статутного капіталу
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018р. №2275-VІІІ, товариство має право зменшити свій статутний капітал. Однак реалізація цього права пов’язана з дотриманням визначеної процедури та захистом прав кредиторів.
Обов’язкові вимоги при зменшенні статутного капіталу
Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариство зобов’язане дотриматися низки юридичних процедур:
- виконавчий орган товариства протягом 10 днів письмово повідомляє кожного кредитора, вимоги якого не забезпечені заставою, гарантією або порукою;
- кредитори протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення мають право звернутися до товариства з вимогою про вжиття заходів, зокрема:
- забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договору забезпечення;
- дострокове припинення або виконання зобов’язань перед кредитором;
- укладення іншого договору з кредитором;
- у разі невиконання вимог кредитор має право звернутися до суду з вимогою про дострокове припинення або виконання зобов’язань;
- якщо кредитор не звернувся у встановлений строк, вважається, що він не вимагає додаткових дій щодо виконання зобов’язань.
Податкове визначення дивідендів
Відповідно до пп.14.1.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПКУ), дивіденди — це платіж, що здійснюється юридичною особою на користь власника корпоративних прав у зв’язку з розподілом частини прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів для цілей оподаткування також прирівнюються:
- платіж у грошовій або негрошовій формі на користь засновника/учасника у зв’язку з розподілом чистого прибутку;
- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються нерезиденту у контрольованих операціях понад принцип «витягнутої руки»;
- вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у нерезидента у контрольованих операціях понад принцип «витягнутої руки»;
- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), проданих нерезиденту у контрольованих операціях;
- виплати засновнику/учаснику-нерезиденту у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом корпоративних прав, виходом учасника або іншими аналогічними операціями в частині, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку.
Практичні висновки для підприємств
На практиці зменшення статутного капіталу потребує врахування як корпоративних, так і податкових наслідків:
- сам по собі мінімальний розмір статутного капіталу не обмежений законом;
- процедура його зменшення є формальною та включає обов’язкове повідомлення кредиторів і дотримання строків;
- будь-які виплати учасникам у зв’язку зі зменшенням капіталу можуть прирівнюватися до дивідендів для цілей оподаткування;
- тому перед проведенням такої операції необхідно оцінити як юридичні ризики, так і податкові наслідки.