Авто без палива не їде. Але заправка паливом автомобілів волонтерів коштами неприбуткових організацій викликає масу питань, починаючи з того: «Чи є така заправка підставою для реєстрації платником акцизного податку?», та закінчуючи питанням: «Чи потрібно оформлювати подорожні листи на поїздки волонтерів?»

1. Чи потрібно неприбутковій організації реєструватися платником акцизного податку?

Згідно із пп.212.1.15 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПКУ) платниками акцизного податку є, зокрема, особа (у т.ч. юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Відповідно до пп. 14.1.212 ПКУ реалізація пального для цілей розділу VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

• до акцизного складу;
• до акцизного складу пересувного;
• для власного споживання чи промислової переробки;
• будь-яким іншим особам.

Згідно із пп. 212.3.4 ПКУ особи, які здійснюватимуть, зокрема реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

На практиці заправлення пальним особистих авто волонтерів здійснюється на автозаправних станціях за рахунок неприбуткових організацій.

Обов’язковій реєстрації як платник акцизного податку підлягає особа, яка здійснює реалізацію (фізичну передачу (відпуск, відвантаження)) пального, зокрема, заправлення пальним транспортних засобів.

2. Неприбуткова організація заправляє паливом на автозаправочних станціях за свій рахунок особисті авто волонтерів. Чи потрібен облік та списання палива у вигляді ведення подорожних листів, наказів і т.д.?

Згідно з п.44.1 ПКУ платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ПКУ, а саме: первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV (далі – ЗУ № 996-XIV).

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п.2 ст. 3 ЗУ № 996-XIV).

Згідно зі ст. 9 ЗУ № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, встановлені частиною другою ст. 9 ЗУ № 996-XIV.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995р. № 88.

Тобто, для благодійної організації у статусі неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, здійснення витрат, що пов’язані із таким залученням, у т. ч. витрат з використання орендованих транспортних засобів за наявності, має відбуватися у межах власної статутної діяльності з дотриманням вимог п.133.4 ПКУ, Закону України «Про волонтерську діяльність» від 19.04.2011р. №3236-VI (далі – ЗУ №3236-VI), Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012р. № 5073-VI.

Разом з цим витрати на пальне для автомобілів, то такі документально підтверджені витрати мають бути здійснені виключно для обслуговування власних або орендованих транспортних засобів благодійної організації для їх використання при здійсненні статутної діяльності такої організації.

Щодо класифікації витрат благодійної організації, у тому числі визначення складу адміністративних витрат для обрахунку встановленого обмеження у 20 відсотків, то зазначені питання стосуються бухгалтерського обліку і належать до компетенції Міністерства фінансів України.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ПКУ (з урахуванням положень п.63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до п.п. 133.4.3 та 133.4.4 ПКУ.

3. Чи є паливо для особистих авто волонтерів, яке заправляє для них Фондом додатковим благом і чи обкладається воно податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), військовим збором (далі – ВЗ), єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), тощо?

Волонтери надають волонтерську допомогу на базі організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на підставі договору про провадження волонтерської діяльності, укладеного з такою організацією чи установою, або без такого договору.

Волонтери можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально, при цьому вони зобов’язані повідомляти отримувачів волонтерської допомоги про те, що вони не співпрацюють з організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів. Волонтери не можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально за напрямами, визначеними абзацами сьомим і восьмим п.3 ст. 1 ЗУ №3236-VI.

Відповідно до ст.11 ЗУ №3236-VI волонтеру можуть бути відшкодовані підтверджені документами:

• витрати на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця здійснення волонтерської діяльності;
• витрати на отримання візи;
• витрати на харчування, коли волонтерська діяльність триває більше 4 годин на добу;
• витрати на проживання у разі відрядження волонтера до іншого населеного пункту для провадження волонтерської діяльності, що триватиме більше 8 годин;
• витрати на поштові та телефонні послуги, пов’язані із здійсненням волонтерської діяльності;
• витрати на проведення медичного огляду, вакцинації та інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги.

При цьому відшкодування витрат, визначених п.1 ст.11 ЗУ №3236-VI, може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів – у разі укладення з ними договору про надання волонтерської допомоги, міжнародних програм, або установи, організації, з якою волонтер уклав договір про провадження волонтерської діяльності, а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Відшкодування витрат, визначених частиною першою ст.11 ЗУ №3236-VI, не є доходом волонтера та не є базою для оподаткування ПДФО та ЄСВ (п.2 ст. 11 ЗУ №3236-VI).

Згідно з п. 7.3 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Також п. 5.2 ПКУ передбачено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.54 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у т.ч. від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема відшкодування неприбутковою організацією особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені ст. 11 ЗУ №3236-VI). (п.п. 165.1.65 ПКУ).

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 ПКУ, та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI (далі – ЗУ № 2464-VI).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 ЗУ № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у т. ч. філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. № 108/95-ВР, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 ч.1 ст. 4 ЗУ № 2464-VI).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 22.12.2010р. № 1170 затверджено, відповідно до п. 11 розділу I якого сума компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту, не є базою нарахування єдиного внеску.

В ІПК від 22.11.2024р. №5415/ІПК/99-00-24-03-03 ДПСУ приходить на підставі даного Переліку до наступного висновку: «Отже, не є базою нарахування єдиного внеску сума компенсації фізичній особі (волонтеру) за використання ним власного транспортного засобу для потреб виробництва.»

4. Чи можна трактувати заправку паливом особистих авто волонтерів за рахунок благодійної організації як витрати на проїзд (включаючи перевезення багажу), які не є доходом волонтера та не є базою для оподаткування?

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, встановлено п.164.2 ПКУ, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ), у вигляді зокрема: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 ПКУ (п.п. «е» пп.164.2.17 ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій ормі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п.164.5 ПКУ.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 ПКУ).

Крім того, зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, у разі якщо благодійною організацією здійснюється заправка власних авто волонтерів, які не перебувають в оренді такої благодійної організації, то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків (волонтера) як додаткове благо та оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах.

Поточні консультації…