Питання щодо обов’язковості складання фінансової звітності за міжнародними стандартами (МСФЗ) постає перед багатьма підприємствами — особливо після росту активів, доходів або штату працівників. Як зрозуміти, чи підпадає підприємство під таку вимогу? Розбираємося покроково на підставі законодавства.
Класифікація підприємств: основа для визначення
Згідно з ч.2 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV, усі підприємства класифікуються як мікро-, малі, середні або великі. Критеріями виступають:
- балансова вартість активів,
- чистий дохід від реалізації,
- середня кількість працівників.
Щоб належати до певної категорії, підприємство повинно відповідати щонайменше двом з трьох критеріїв. Категорія визначається на підставі показників річної фінансової звітності за попередній рік.
Хто зобов’язаний переходити на МСФЗ?
Відповідно до ч.2 ст.12-1 ЗУ №996-XIV, обов’язок складати фінансову звітність за МСФЗ мають:
- Підприємства, що становлять суспільний інтерес (банки, страховики, публічні емітенти тощо);
- Публічні акціонерні товариства;
- Суб’єкти господарювання у видобувній галузі;
- Материнські компанії груп, де є підприємства, що становлять суспільний інтерес;
- Материнські компанії великих груп, навіть якщо вони самі не є великими підприємствами;
- Підприємства, що провадять діяльність у сферах, визначених постановою КМУ №419, зокрема:
- фінансові послуги (розд. 64 КВЕД),
- недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3),
- допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг і страхування (розд. 66, крім 66.2).
Усі інші підприємства можуть самостійно обрати, чи застосовувати МСФЗ.
Як визначити, чи підприємство є великим?
Згідно зі ст.2 ЗУ №996-XIV, великим визнається підприємство, яке:
- не відповідає критеріям середнього, і при цьому має щонайменше два з трьох таких показників:
- Балансова вартість активів – понад 20 млн євро;
- Чистий дохід – понад 40 млн євро;
- Середня кількість працівників – понад 250 осіб;
*курс євро для перерахунку береться як середньорічний курс НБУ за відповідний рік.
Як рахувати середню кількість працівників?
Закон вимагає вказувати середню кількість працівників у фінансовій звітності (форма №1, 1-м, 1-мс). Вона визначається за Інструкцією зі статистики кількості працівників №286 від 28.09.2005 р., і включає:
- середньооблікову кількість штатних працівників,
- середню кількість зовнішніх сумісників,
- середню кількість працюючих за цивільно-правовими договорами (окрім ФОПів).
Цей показник не є просто числом працівників на 31 грудня — він обчислюється на основі щоденного табельного обліку.
Таким чином, підприємство має обов’язок застосовувати МСФЗ у двох випадках:
- якщо прямо підпадає під перелік категорій, визначених у ч.2 ст.12-1 ЗУ №996-XIV;
- якщо віднесене до великих підприємств (за критеріями обсягу активів, доходу та штату).
В інших випадках — застосування МСФЗ є добровільним рішенням. Для точного визначення статусу рекомендується провести детальний аналіз фінансової звітності за останні роки з урахуванням середньорічного курсу євро та дотримання методології обліку працівників.