ФОП зареєстрований на окупованій території: які ж території вважаються окупованими з точки зору ПКУ? Чим ТОТ за ПКУ відрізняються від ТОТ за ЗУ №1207-VII? ФОП зареєстрований на тимчасово окупованій території (далі – ТОТ). Чи доцільно мати господарські відносини з таким суб’єктом господарювання?
Відповідно до п.38-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (далі – ПКУ): «тимчасово окупована територія (далі – ТОТ) – територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження від 17.03.2015р. №. 254-VII. Варто зазначити, що до даної Постанови станом на кінець 2022 року ні разу зміни не вносились.
Якщо місцезнаходженням є тимчасово окупована територія.
Якщо місцезнаходженням або місцем проживання фізичних осіб-підприємців є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), то під час нарахування доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати ПДФО у джерела виплати. (п. 38.9 ПКУ). Не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу ФОП – платника єдиного податку доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту. На дану категорію не поширюється дія п. 177.8, пп. 2 п. 297.1 ПКУ.
Також згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №. 1207-VII від 15.04.2014р., здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 п.2 ст.215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (далі – ЦКУ).
Під час війни ці вимоги не змінювались, лише змінювалось визначення ТОТ у ЗУ №1207-VII:
з 20.03.2022р:
Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:
- сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;
- внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
- інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України;
- надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
з 07.05.2022р.:
Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:
- сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об’єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
- внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
- інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України;
- надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
З 03.12.2022р.:
Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:
- сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об’єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
- внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
- інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України;
- надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022р. №. 1364 затверджено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (наказ Міністерства реінтеграції України від 22.12.2022р.).
Підсумовуючи вищевикладене, можна констатувати, що положення ПКУ від початку війни не змінились, тому вимога щодо нарахування ПДФО і ВЗ при виплаті ФОП залишилась виключно стосовно населених пунктів Луганської та Донецької областей під час війни, проте через зміну визначення ТОТ у ЗУ №. 1207-VII будь-яких договір укладений з ФОП, який зареєстрований на ТОТ є нікчемним.