Імпорт дорогоцінних прикрас безкоштовно: підприємство імпортувало ювелірні вироби для винагороди працівників безкоштовно. Які податкові наслідки виникають при цьому?
Згідно з ДСТУ 3375-96 «Вироби золотарські. Терміни та визначення», «ювелірними виробами» вважаються:
- вироби з дорогоцінних металів або з їх використанням, а також вироби з недорогоцінних металів, але з будь-яким видом художньої обробки;
- вироби з матеріалів, що імітують дорогоцінні метали, у разі їх високохудожнього виконання і поєднання з дорогоцінним, напівдорогоцінним та кольоровим камінням природного або штучного походження, перлами, коралами, янтарем, перламутром, склом, кришталем, рогом, кісткою.
Варто зазначити!
У випадку, коли ювелірний виріб містить дорогоцінні / напівкоштовні камені або їх імітацію, потрібен висновок геммолога.
Відповідно до п. 1-3 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.1997р. №. 637/97-ВР, до дорогоцінних металів відносять: золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) .
Жодної заборони щодо імпорту безкоштовно отриманого товару немає. На товар, за який не передбачається оплата, відповідно до пп. 3 п. 2 ст. 53 Митного кодексу України від 13.03.2012р. №. 4495-VI (далі – МКУ) оформлюється проформа – інвойс, яка підтверджує митну вартість імпортованого товару.
Безоплатно отриманий товар буде включений до складу доходів підприємства за справедливою вартістю.
На підставі вимог ст. 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
| Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну | |
| 1 | 2 |
| Основний: | Другорядні: |
| за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) | а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; |
| б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; | |
| в) на основі віднімання вартості; | |
| г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); | |
| ґ) резервний. | |
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ.
Фактично, мито та митні платежі (у даному випадку – ПДВ) будуть все одно сплачені з митної вартості, у разі якщо вона буде відрізнятись від заявленої у проформі, адже відповідно до п.190.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПКУ) базою оподаткування ПДВ для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
База оподаткування ПДВ
Щодо бази оподаткування ПДВ, то вона визначається до вимог п. 188.1 ПКУ, а саме: «База оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів …. До складу договірної (контрактної) вартості включаються: будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів. … При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижче ціни придбання таких товарів…»
До продажу (реалізації) товарів відносять операції з безоплатного надання товарів. (пп.14.1.202 ПКУ). Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, то вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари на момент укладення договору.