У практиці діяльності підприємств досить поширеними є ситуації, коли єдиний внесок нараховано (зокрема, підписано акт виконаних робіт або нараховано заробітну плату), однак фактична виплата ще не відбулася. У таких випадках виникає питання щодо граничних строків сплати ЄСВ та можливих наслідків їх порушення. Крім того, важливим є розуміння відповідальності як за порушення строків сплати ЄСВ, так і за порушення, пов’язані з утриманням та перерахуванням ПДФО.
Нормативне підґрунтя: строки сплати ЄСВ
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у разі якщо ЄСВ нараховано, але не виплачено, такий внесок підлягає сплаті не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем його нарахування. Таким чином, обов’язок зі сплати ЄСВ не залежить від фактичної виплати доходу, а виникає вже на етапі його нарахування.
Адміністративна відповідальність: що передбачено КпАП
Порушення порядку нарахування, утримання та сплати податків і внесків тягне за собою адміністративну відповідальність посадових осіб.
Зокрема:
- відповідно до ст. 163-4 КпАП, за порушення порядку утримання та перерахування ПДФО передбачено попередження або штраф у розмірі від 3 до 5 нмдг (51–85 грн);
- відповідно до ст. 165-1 КпАП, за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ передбачено штраф у розмірі від 40 до 80 нмдг (680–1360 грн).
Отже, відповідальність покладається саме на посадових осіб підприємства, відповідальних за нарахування та сплату відповідних платежів.
Штрафні санкції за Законом № 2464-VI
Водночас слід враховувати, що Закон № 2464-VI не передбачає обов’язку платника самостійно визначати штрафні санкції у разі виявлення факту несвоєчасної сплати ЄСВ. Разом з тим, відповідно до пп. 2 та 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI, контролюючий орган має право застосовувати до платника єдиного внеску фінансові санкції, а саме:
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату ЄСВ — штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум;
- за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ — штраф у розмірі 10% від донарахованої суми за кожний повний або неповний звітний період, але не більше 50% такої суми.
Таким чином, фінансові санкції застосовуються вже за результатами контролю, а не визначаються платником самостійно.
Що це означає для підприємства на практиці
Для підприємств критично важливо враховувати, що обов’язок сплати ЄСВ виникає незалежно від факту виплати доходу. Фактично це означає необхідність:
- контролювати строки сплати ЄСВ навіть у разі відсутності фактичних виплат;
- забезпечити своєчасне нарахування внеску;
- уникати накопичення заборгованості, яка може призвести до значних штрафних санкцій;
- враховувати ризики як фінансової, так і адміністративної відповідальності посадових осіб.
Такий підхід дозволить мінімізувати ризики під час перевірок та уникнути додаткових фінансових втрат.