У сучасних підприємствах часто застосовується давальницька схема переробки, коли замовник передає підприємству-виконавцю матеріали для виготовлення готової продукції. Така схема дозволяє оптимізувати виробничі процеси та знизити витрати замовника. Проте для бухгалтерії виконавця виникає ряд питань щодо правильного обліку отриманих матеріалів, використання власних ресурсів і формування собівартості послуги.
Розуміння норм, закріплених у Інструкції №291, а також у міжнародних стандартах фінансової звітності, допомагає уникнути помилок у відображенні витрат і доходів та забезпечує прозорість обліку перед замовником і контролюючими органами.
Облік матеріалів за давальницькою схемою
Відповідно до вимог Інструкції №291, матеріали, отримані підприємством-виконавцем від замовника для переробки, обліковуються на позабалансовому рахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки». Аналітичний облік таких матеріалів ведеться окремо від власних запасів підприємства, що забезпечує правильне відокремлення ресурсів замовника та виконавця.
У разі використання додаткових інгредієнтів, тари або інших матеріалів, що належать підприємству, їх первинно обліковують на відповідних рахунках класу 2, наприклад:
- 201 «Сировина й матеріали»;
- 204 «Тара й тарні матеріали».
Далі ці матеріали списуються до витрат у межах формування собівартості послуги з переробки.
Формування собівартості послуги та визнання витрат
Всі витрати виконавця, пов’язані з виготовленням готової продукції для замовника (інгредієнти, тара, оплата праці, енергоносії), формують собівартість послуги з переробки. Ці витрати визнаються у бухгалтерському обліку відповідно до МСБО 2 «Запаси» і не підлягають капіталізації за правилами пп. 95–98 МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами», оскільки вони не створюють активу, що контролюється підприємством.
Момент визнання собівартості та доходу
Згідно з п.31–35 МСФЗ 15, дохід визнається, коли підприємство виконує зобов’язання за договором і передає результат переробки замовнику. Відтак, собівартість послуги визнається одночасно з доходом, забезпечуючи співставність доходів і витрат.
Таким чином, у рамках давальницької схеми:
- матеріали замовника обліковуються на позабалансових рахунках;
- власні витрати виконавця формують собівартість послуги;
- витрати визнаються у періоді надання послуги, а не капіталізуються;
- собівартість і дохід визнаються одночасно, відповідно до МСБО 2 та МСФЗ 15.
Такий порядок обліку забезпечує прозорість господарських операцій та відповідність національним і міжнародним стандартам.