У практиці оподаткування податком на прибуток підприємств важливе значення має розмір річного доходу. Саме цей критерій визначає, чи зобов’язане підприємство застосовувати податкові різниці, чи може суттєво спростити податковий облік. Розглянемо, які правила діють для так званих малодохідних платників.
Критерій малодохідності та визначення об’єкта оподаткування
Відповідно до пп.134.1.1 ПКУ, якщо річний дохід підприємства від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) не перевищує 40 млн грн, об’єктом оподаткування є фінансовий результат (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності. Такий фінансовий результат формується за правилами:
- НП(С)БО; або МСФЗ.
Отже, у загальному випадку для таких підприємств податковий облік максимально наближений до бухгалтерського.
Право не застосовувати податкові різниці
Особливістю для малодохідних платників є право не коригувати фінансовий результат на податкові різниці. Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, таке рішення може бути прийняте платником при поданні першої декларації з податку на прибуток. Виняток становить лише:
- від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих років, яке підлягає врахуванню.
Реалізація цього права потребує належного документального оформлення:
- на підприємстві видається відповідний наказ;
- у декларації з податку на прибуток зазначаються номер і дата такого наказу.
Це дозволяє офіційно зафіксувати обраний підхід до податкового обліку.
Наслідки обраного підходу
До моменту, поки річний дохід підприємства не перевищить 40 млн. грн, об’єкт оподаткування визначається виключно на підставі фінансового результату. Інакше кажучи:
→ не застосовуються коригування на податкові різниці;
→ податковий облік не ускладнюється додатковими розрахунками;
→ ключове значення має правильність формування фінансової звітності за НП(С)БО або МСФЗ.
Звітність та ставка податку
Малодохідні платники податку на прибуток подають декларацію один раз на рік. Ставка податку на прибуток становить 18% відповідно до п. 136.1 ПКУ.
Таким чином, для підприємств із річним доходом до 40 млн. грн законодавство передбачає спрощений підхід до оподаткування прибутку. Вони можуть:
- визначати об’єкт оподаткування виключно за даними фінансової звітності;
- не застосовувати податкові різниці (за умови прийняття відповідного рішення);
- мінімізувати складність податкового обліку.
Водночас підприємству слід приділити особливу увагу якості ведення бухгалтерського обліку, адже саме фінансовий результат стає основою для розрахунку податкових зобов’язань.