Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Покупка ПММ в відрядженні за кордоном: чи не «припишуть» факт порушення валютного законодавства?

Покупка ПММ в відрядженні за кордоном: чи не «припишуть» факт порушення валютного законодавства?

Під час пошуку нових ринків збуту та вигідних постачальників вітчизняні підприємці «обзаводяться» закордонними партнерами. Для підтримання відносин з якими з’являється  постійна необхідність у відрядженнях за кордон. Все частіше при виборі транспорту підприємства зупиняються на власному службовому автомобілі. Покупка паливних матеріалів для якого відповідно проходить вже за територією України. Але чи не являється покупка ПММ за кордоном порушенням валютного законодавства? Чи не закінчиться покупка бензину для службового автомобілю величезними штрафами для підприємства, розглянемо в статті.

Компенсація витрат працівника у зв’язку зі службовим відрядженням, у тому числі на проїзд, передбачена ст. 121 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971р. (далі − КЗпП).

Єдиним документом, який містить згадку про можливість компенсації витрат на пально-мастильні матеріали (з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу відповідно до затвердженого маршруту, який визначено наказом (розпорядженням) керівника підприємства) при відрядженні за кордон на службовому автомобілі, наявні в п.12 розд. ІІІ Інструкції «Про службові відрядження в межах України та за кордон» від 13.03.1998р. №59 (дал і- Інструкція №59), норми якої в обов’язковому порядку підлягають виконанню підприємствами, що фінансуються за рахунок бюджету. Інші підприємства мають право на власний розсуд користуватись у своїй діяльності вказаною Інструкцією.

Відповідно до ст.7 Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. №15-93 (далі – Декрет №15-93) у розрахунках між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту як засіб платежу використовують іноземну валюту та грошову одиницю України – гривню. Проте такі розрахунки може бути здійснено лише через уповноважені банки в порядку, установленому НБУ.

Розрахунки готівкою між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту – розрахунки за експорт/імпорт товарів (п. 3 Постанови Правління НБУ від 28.05.2012р. №209 «Про врегулювання питань щодо використання гривні в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту»).

Тобто, відповідно до Декрету №15-93 покупка товарно-матеріальних цінностей за кордоном заборонена, Інструкція №59 містить норму, яка дозволяє компенсувати «закордонні» автомобільні витрати як витрати на господарські потреби, а КЗпП вимагає компенсовувати всі витрати, понесені у відрядженні.Вказану непогодженість вирішує п.3.1 Постанови НБУ «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 30.05.2007р. № 200 (далі – Постанова №200), відповідно до якого, юридичні особи – резиденти, що мають власні транспортні засоби, мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для забезпечення експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном. Склад експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортних засобів, регламентується Міністерством транспорту та зв’язку України.

Також, згідно з п.8 Постанови НБУ від 12.11.2003р. № 492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» кошти з поточного рахунку в іноземній валюті юридичної особи можуть бути використані за допомогою електронного платіжного засобу виключно для здійснення розрахунків у безготівковій формі за межами України, які пов’язані з витратами на відрядження, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов’язаних з утриманням та перебуванням автотранспортних засобів за межами України, відповідно до умов Міжнародної конвенції про дорожній рух.

А отже, розрахунки іноземною валютою за кордоном можуть здійснюватись стосовно витрат, безпосередньо пов’язаних з відрядженням, зокрема, проїзд, оплату вартості проживання, придбання пального для службового автомобіля, тощо – без порушень чинного валютного законодавства.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *