Строки подання авансових звітів: робочі поїздки та відрядження є необхідною складовою ділового процесу, своєчасне подання авансового звіту захистить підприємство від непорозумінь з працівниками контролюючих органів. Питання термінів та порядку звітування у разі наявності роз’їзного характеру роботи залишається важливим для багатьох підприємств.
Сам по собі роз’їздний характер роботи не передбачає подачі авансових звітів. Відповідно до пп. 170.9.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №. 2755-VI (далі – ПКУ) авансовий звіт складається виключно у двох випадках:
- наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до пп. 170.9.1 ПКУ, з метою розрахунку суми податку;
- використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).
Якщо працівник, що має роз’їздний характер роботи, під час своєї поїздки здійснив витрати. То оскільки відсутній факт відрядження, витрати слід розглядати як окремі цивільно-правові дії, а не витрати під час відрядження.
Строки подання авансових звітів: якщо неможливо пов’язати понесені витрати з господарською діяльністю підприємства, то виникають підстави для визначення оподатковуваного доходу, а отже слід складати та подавати авансовий звіт.
Згідно з абз. б) пп. 170.9.3 ПКУ документальне підтвердження суми фактичних витрат на виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.