Відпустка під час воєнного стану: знайте свої права. Дізнайтесь за яких умов роботодавець може відмовити вам у відпустці.
Роботодавець може відмовити у наданні працівнику відпустки під час воєнного стану, але у випадках, коли така відпустка надається за угодою сторін.
Статтею 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток. Це не стосується відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відмова можлива, якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Всім іншим працівникам, як у мирний час так і під час дії воєнного стану, може бути відмовлено у наданні тільки тих відпусток, надання яких здійснюється за угодою між працівником і роботодавцем.
Щорічна відпустка під час воєнного стану і графіки їх надання
Так, наприклад, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку під час воєнного стану без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою ст. 26 Закону України «Про відпустки» (15 календарних днів).
Відповідно, оскільки така відпустка без збереження заробітної плати надається за угодою між працівником і роботодавцем, роботодавець може відмовити працівнику у наданні такої відпустки (угода не відбулася).
Відповідно до ст. 79 Кодексу законів про працю України черговість надання відпусток визначається графіками. Ці графіки затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників.
При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем. Роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Поділ щорічної відпустки під час воєнного стану на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника. Це можливо за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року. Але це має статись не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом (ст. 80 Кодексу законів про працю України).
Таким чином, роботодавець може відмовити працівнику у наданні щорічної відпустки поза строками, визначеними графіком відпусток.
Роботодавець не може відмовити працівникам, які не залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, у наданні відпустки під час воєнного стану. Надання таких відпусток здійснюється в обов’язковому порядку. Це стосується щорічних відпусток у встановлені графіком строки, навчальних, творчих, для участі у змаганнях, працівникам, які мають дітей тощо).