Податковий кодекс України дає розширене визначення дивідендів для цілей оподаткування. Це означає, що не лише прямі виплати власникам корпоративних прав у зв’язку з розподілом прибутку вважаються дивідендами, а й низка інших операцій, які фактично можуть бути формою прихованого виведення прибутку. Особливо це стосується контрольованих операцій з нерезидентами, де порушення принципу «витягнутої руки» може призвести до виникнення додаткових податкових зобов’язань.
Що таке дивіденди за визначенням Податкового кодексу
Відповідно до пп.14.1.49 ст.14 ПКУ, дивіденди — це платіж, який юридична особа здійснює на користь власника корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів або інших цінних паперів у зв’язку з розподілом частини прибутку, визначеного за правилами бухгалтерського обліку. Однак у цьому ж підпункті міститься перелік операцій, які прирівнюються до дивідендів для цілей оподаткування.
Операції, які прирівнюються до дивідендів: що передбачає ПКУ
Підпункт 14.1.49 ПКУ встановлює, що до дивідендів прирівнюються, зокрема, такі суми у контрольованих операціях із нерезидентами, визначеними у підпунктах «а», «в», «г» пп.39.2.1.1 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ:
- суми доходів, виплачені нерезиденту за цінні папери (корпоративні права), понад суму, що відповідає принципу «витягнутої руки»;
- вартість товарів, робіт або послуг, що придбаваються у такого нерезидента, якщо вона перевищує ринкову;
- сума заниження вартості товарів, робіт або послуг, які продаються такому нерезиденту, порівняно з ринковим рівнем.
Ці положення фактично означають, що будь-яке відхилення ціни в контрольованих операціях, яке не відповідає ринковому рівню, уважається прихованим розподілом прибутку.
Принцип «витягнутої руки» та його вплив
Принцип «витягнутої руки», закріплений у ст.39 ПКУ, зобов’язує платників податків визначати вартість операцій із пов’язаними нерезидентами на рівні, який би мав місце між непов’язаними особами в аналогічних умовах.
Якщо ж:
- продаж здійснюється нижче ринку, або
- придбання — вище ринку, або
- виплати на користь нерезидента перевищують обґрунтований рівень,
- — тоді різниця і є тим самим «дивідендним еквівалентом», який підпадає під пп.14.1.49 ПКУ.
Податкові наслідки для компанії
Сума такого дивідендного еквівалента може:
- оподатковуватися як дивіденди на користь нерезидента з утриманням податку на репатріацію відповідно до ст.141 ПКУ;
- впливати на фінансовий результат до оподаткування у платника податку на прибуток;
- призводити до донарахувань у разі податкової перевірки.
Фактично заниження або завищення вартості в контрольованих операціях розглядається як прихований розподіл прибутку на користь нерезидента.
Отже, згідно з пп.14.1.49 ПКУ, якщо в контрольованих операціях із нерезидентом, що підпадає під вимоги пп.39.2.1.1 ст.39 ПКУ, ціна реалізації занижена або ціна придбання завищена порівняно з ринковою, різниця між фактичною та ринковою вартістю прирівнюється до дивідендів.
Такі операції можуть призвести до виникнення податкових зобов’язань за правилами оподаткування дивідендів, тому контроль відповідності ринковому рівню є критично важливим для всіх платників, які мають справу з пов’язаними нерезидентами у контрольованих операціях.