Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

    Первинні документи: вимоги до оформлення та використання в паперовій і електронній формі

    Для правильного ведення податкового та бухгалтерського обліку підприємству необхідно належним чином оформлювати господарські операції. Ключову роль у цьому відіграють первинні документи, адже саме вони є основою для формування показників звітності та підтвердження податкових зобов’язань.

    Значення первинних документів для обліку

    Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі:

    → первинних документів;

    → регістрів бухгалтерського обліку;

    → фінансової звітності;

    → інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів.

    Відповідно до п.1 ст.9 ЗУ №996-XIV, саме первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (далі – ЗУ №996-XIV), первинний документ — це документ, який містить відомості про господарську операцію.

    Обов’язкові реквізити первинного документа

    Згідно з п.2 ст.9 ЗУ №996-XIV, первинні документи можуть складатися як у паперовій, так і в електронній формі, але повинні містити обов’язкові реквізити:

    → назву документа (форми);

    → дату складання;

    → назву підприємства, від імені якого складено документ;

    → зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру;

    → посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення;

    → особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу.

    Відсутність хоча б одного з цих реквізитів може поставити під сумнів правомірність відображення операції в обліку.

    Електронні первинні документи

    Первинні документи в електронній формі застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (абз.4 п.2 ст.9 ЗУ №996-XIV). Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003р. №851-IV (далі – ЗУ №851-IV):

    → електронний документ — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних;

    → він може бути створений, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму;

    → візуальна форма — це відображення даних на екрані або на папері у вигляді, придатному для сприйняття.

    Таким чином, електронний документ має таку ж юридичну силу, як і паперовий, за умови дотримання встановлених вимог.

    Електронний підпис та печатка

    Згідно з абз.1 ст.6 ЗУ №851-IV, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Крім того:

    → для підтвердження достовірності походження та цілісності документа може використовуватися електронна печатка (абз.2 ст.6 ЗУ №851-IV);

    → накладання електронного підпису та/або печатки завершує створення електронного документа (абз.3 ст.6 ЗУ №851-IV);

    → використання електронних підписів і печаток здійснюється у випадках, передбачених законодавством або за домовленістю між сторонами (абз.5 ст.6 ЗУ №851-IV).

    Таким чином, первинні документи є основою як бухгалтерського, так і податкового обліку, тому їх правильне оформлення має критичне значення. Підприємству слід врахувати, що:

    → будь-яка господарська операція повинна бути підтверджена первинним документом;

    → документ має містити всі обов’язкові реквізити;

    → електронні документи є повноцінною альтернативою паперовим;

    → використання електронного підпису забезпечує юридичну значимість електронного документа.

    Дотримання цих вимог дозволяє мінімізувати податкові ризики та забезпечити належне підтвердження господарських операцій під час перевірок.

    Поточні консультації…

    Архів