Оскільки видача авансу на відрядження працівнику є обов’язковою, постає  питання відображення  таких коштів за кожним платником податків  в формі 1-ДФ. Чи взагалі потрібно відображати кошти  отримані на відрядження в формі 1-ДФ? Чи можливо слід «показувати» лише надмірно витрачені кошти? І звісно ж під якою ознакою потрібно  відображати такі доходи ? Спробуємо розібратися з поставленими питаннями далі.

Підпунктом 165.1.11 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 VI(далі: ПКУ), передбачено, що не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ПКУ.

Згідно з ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ПКУ.

Відповідно до Довідника ознак доходів, який наведений у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4 (далі – Порядок №4), кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, у тому числі надміру витрачені та не повернуті у встановлені законодавством строки, відображаються у податковому розрахунку за ф. 1-ДФ з ознакою доходу «118».

Отже, в податковому розрахунку за ф. 1-ДФ під ознакою доходу «118» відображаються всі кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт.