Правильне формування собівартості запасів є одним із ключових аспектів бухгалтерського обліку, адже саме від цього залежить достовірність оцінки активів підприємства та фінансового результату. При визначенні первісної вартості запасів важливо враховувати не лише витрати, які включаються до їх собівартості, а й суми, що підлягають вирахуванню, зокрема торговельні знижки.
Відповідно до п. 10 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 «Запаси» (далі – МСБО 2), собівартість запасів повинна включати всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан.
Згідно з п. 11 МСБО 2, до витрат на придбання запасів належать:
- ціна придбання;
- ввізне мито та інші податки (крім тих, що згодом відшкодовуються суб’єктові господарювання податковими органами);
- витрати на транспортування;
- витрати на навантаження та розвантаження;
- інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням готової продукції, матеріалів та послуг.
Водночас п. 11 МСБО 2 прямо передбачає, що торговельні знижки, інші знижки та інші подібні їм статті вираховуються при визначенні витрат на придбання.
Таким чином, при формуванні первісної вартості запасів підприємство повинно визначати собівартість придбання вже з урахуванням отриманих торговельних знижок. Тобто такі знижки не визнаються окремим доходом або іншою вигодою, а безпосередньо зменшують вартість придбаних запасів, яка відображається в бухгалтерському обліку відповідно до вимог МСБО 2.