Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Валюта платежу та валюта контракту – різні. Як правильно обліковувати таку операцію?

Валюта платежу та валюта контракту – різні. Як правильно обліковувати таку операцію?

На практиці, досить часто буває, що валюта платежу відрізняється від валюти контракту. Наприклад, відвантажили товар на 134,42 доларів, а отримали в оплату 115,94 євро. В таких випадках виникають питання щодо того, як правильно відобразити курсові різниці, якими субрахунками бухгалтерського обліку скористатись для «переведення» заборгованості з однієї валюти в іншу.

Відповідно до п.1.5 Постанови Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999р. №136, якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу.

Наприклад, якщо згідно умов договору оплата здійснюється в євро за офіційним курсом Національного банку Республіки Беларусь на дату оплати, то банк повинен перевірити правильність розрахунку суми валюти, що надійшла на рахунок постачальника від покупця  як валютна виручка.

Нехай, згідно з даними сайту НБ РБ, офіційний курс євро НБ БР на 01.02.2018р. склав 2,3088 руб за 1 євро, а курс дол. США: 1,9908 руб за 1 дол.США.

Для правильності визначення суми, яка підлягає оплаті за контрактом слід розрахувати коефіцієнт співвідношення даних курсів: 1,9908/2,3088= 0,86249025.

Далі потрібно перевести вартість відвантаженого товару в доларах в суму в євро:

134,42 дол.США * 0,86249025 = 115,94 євро

Тобто, покупець повинен здійснити на користь підприємства валютний платіж в сумі  115,94 євро.

Тепер розглянемо відображення даної операції в бухгалтерському обліку.

Відповідно до вимог п.5 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000р. №193 (із змінами та доповненнями) (далі – П(С)БО 21) операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Валюта звітності в Україні – грошова одиниця України. (п.4 П(С)БО 21)

На дату відвантаження товару підприємство відобразило проведення:

Дт Кт Сума Валюта Курс Сума в грн
1 2 3 4 5 6
362 «Розрахунки з іноземними покупцями та зпмовниками» 701 «Дохід від реалізації готової продукції» 134,42 дол. США 26,49995 3562,25

Дана заборгованість є монетарною. Згідно з абз а) п.7 П(С)БО 21 на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу. Саме тому підприємство повинно відобразити курсові різниці від перерахунку монетарної заборгованості на дату балансу:

 

 

Дт Кт Сума Валюта Курс Сума в грн
1 2 3 4 5 6
362 «Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками» 714 «Дохід від операційної курсової різниц 134,42 дол.США 26,82939 44,28

Далі надійшла оплата від покупця в євро. Наприклад, покупець правильно розрахував суму оплати, і підприємство відобразило її в бухгалтерському обліку проведеннями:

Дт Кт Сума Валюта Курс Сума в грн
1 2 3 4 5 6
312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» 362 «Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками» 115,94 евро 30,87141 3579,23

Після здійснених операцій на субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками» обліковуються дебіторська заборгованість в доларах США та оплата в євро.

Наказ Міністерства фінансів України «Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов‘язань і господарських операцій підприємств та організацій» від 30.11.1999р. №291 (із змінами та доповненнями) не передбачає будь-яких стандартних проведень для даної ситуації, а тому, кожне підприємства має право в обліковій політиці встановити для себе власні правила для подібних операцій.

З метою «згортання» вказаних сум підприємство може використати забалансовий рахунок 00 «Допоміжний рахунок»:

Дт Кт Сума Валюта Курс Сума в грн
2 3 4 5 6 7
362 «Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками» 00 «Допоміжний рахунок» 115,94 евро 30,87141 3579,23
00 «Допоміжний рахунок» 362 «Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками» 134,42 дол 26,63625* 3 580,44
949 «Інші операційні витрати» 00 «Допоміжний рахунок» Розрахунок:

(3 580,44 грн – 3 579,23 грн)

 

1,21
945 «Операційна курсова різниця» 362 «Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками» Розрахунок:

(3 606,53 грн – 3 580,44 грн)

 

26,09

*Курс НБУ на дату здійснення операції «згортання»

Деякі підприємства користуються при «згортанні» заборгованостей балансовими субрахунками, які самостійно визначають в наказі про облікову політику. Такі рахунки по суті своїй є «транзитними».

Логічне питання, яке повинно виникнути в даному випадку: «Чому різниця між гривневою сумою заборгованості в доларах та гривневою сумою оплати в євро визнана підприємством іншими операційними витратами, а не курсовою різницею?»

Згідно п.4 П(С)БО 21 курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

В даному випадку, підприємство «згортає» на забалансовому рахунку різну валюту в різній кількості, тобто, за визначенням маємо не курсову різницю.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ПОДЗВОНИТИ НАМ