Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Вибір облікової політики за МСФЗ для оборотних активів і зобов’язань

Вибір облікової політики за МСФЗ для оборотних активів і зобов’язань

Оборотні активи та оборотні зобов’язання компанії – найбільш «рухливі» статті фінансової звітності. Те, що сьогодні є грошовими коштами на рахунку, завтра може перетворитись на товар та матеріали, а після завтра – стати дебіторською заборгованістю, а ще через день – знову проявитись у вигляді коштів на рахунку. Саме тому, вибір облікової політики для таких активів та зобов’язань є невід’ємною частиною процесу переходу на МСФЗ.

Запаси: наче б то і є, а наче і немає

МСБО 2 «Запаси» пропонує вибрати наказом про облікову політику метод визначення собівартості із запропонованих:

  • метод стандартних витрат;
  • метод роздрібних цін;
  • FIFO;
  • метод конкретної ідентифікації їх індивідуальної собівартості.

Із вказаним переліком, думаю, жодних проблем не виникне. Проте, існує певна вимога МСБО 2 щодо відображення запасів у фінансовій звітності. Не можна сказати, що вона нова чи не знайома, адже П(С)БО9 також передбачає необхідність відображення запасів за однією з двох оцінок, яка є меншою6 за собівартістю чи чистою вартістю реалізації запасів.

Нагадаю, що чиста вартість реалізації – це чиста сума, яку суб’єкт господарювання очікує отримати від продажу запасів у звичайному ході бізнесу.(п.5, п.7 МСБО 2). Зверніть, будь ласка, увагу, що чиста вартість реалізації визначається самостійно суб’єктом господарювання, на відміну від справедливої вартості, яка визначається як ціна, яка була б отримана від продажу активу або сплачена за передачу зобов’язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки.

Чиста вартість реалізації для запасів може не дорівнювати справедливій вартості мінус витрати на продаж.

Все вище сказане було пов’язане з тим фактом, що МСБО 2 дозволяє створювати забезпечення під «неліквідні товари». При цьому, алгоритм відбору товарів підприємство повинно визначити самостійно. Наприклад: «У випадку, якщо до кінця строку використання товару залишається 60 днів, створюється забезпечення під неліквідні товари  в сумі 100 відсотків їх вартості.»

Фінансові інструменти: активи та зобов’язання

Cуб’єкт господарювання визнає фінансовий актив або фінансове зобов’язання у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли суб’єкт господарювання стає стороною контрактних положень щодо цього інструмент. (пп.3.1.1 МСФЗ 9)

Для нас дещо незвично звучить «фінансовий актив», «фінансове зобов’язання». Ми звикли до іншої класифікації, наприклад: грошові кошти, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, кредиторська заборгованість.

Фінансові активи та зобов’язання, згідно МСФЗ називаються «фінансові інструменти».

В наказі про облікову політику Вам слід визначитись із методом нарахування резерву сумнівних боргів. Якщо П(С)БО 10 чітко визначає методи нарахування резерву сумнівних боргів, то МСФЗ про це прямо не говорять.

З метою не завищення суми активів, підприємство встановлює порядок нарахування резерву сумнівних боргів і порядок списання безнадійної дебіторської заборгованості. Це робиться в тому випадку, коли немає письмового повідомлення про пролонгацію спочатку певних термінів погашення заборгованості або уточнення суми погашення. Якщо ж проведені додаткові переговори і такі повідомлення мають місце бути, підприємство нараховує суму збитків від знецінення дебіторської заборгованості.

Оскільки, МСФЗ не мстить чіткого алгоритму визначення резерву сумнівних боргів, підприємством може використати методи, запропоновані П(С)БО 10, закріпивши їх обліковою політикою.

Підприємство повинно визначитись «згорнуто» чи «розгорнуто» воно буде відображати у фінансовій звітності прибутки та збитки, які виникають за фінансовими інструментами, призначеними для торгівлі.

Забезпечення

МСБО 37 передбачає можливість створення підприємством цілого переліку забезпечень:

  • на реструктуризацію;
  • судові позови;
  • відновлення земельних ділянок;
  • обтяжливі контракти;
  • гарантії.

Для того, щоб зрозуміти, чи взагалі потрібно створювати забезпечення, дайте відповіді на наступні питання:

а) чи існує зобов’язання в результаті минулої події?

б) чи можливо, що для врегулювання зобов’язання потрібне буде відволікання ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди?

в) чи піддається сума зобов’язання достовірній оцінці? (МСБО (IAS) 37.14).

Якщо Ваша відповідь «ТАК!», Ви створюєте забезпечення. Забезпечення оцінюються  та відображаються  по найкращій із розрахункових оцінок. Порядок створення забезпечень визначається підприємством самостійно в наказі про облікову політику.

Обліковою політикою, Ви також повинні передбачити «згорнуто» чи «розгорнуто»будуть відображатись у фінансовій звітності витрати на формування резервів та отримані за умовами договорів з третіми особами відшкодування.

Курсові різниці

МСБО 21 дає підприємства можливість вибору, за яким курсом здійснювати облік доходів та витрат. При потребі можна скористатись середньозваженим курсом за період.

Наказом потрібно визначити наступні положення згорнуто» чи «розгорнуто» будуть відображатись курсові різниці у фінансовій звітності (п.32-35 МСБО21);

Вибір формату фінансової звітності

МСФЗ містять набір обов’язкових статей, ряд опцій на вибір підприємства, і певні вимоги до розкриття окремих статей. Також стандартами встановлені обов’язкові реквізити (найменування підприємства, період, валюту подання та інші). Наприклад, до обов’язкових статей звіту про сукупні прибутки відносяться:

– виручка;

– витрати на фінансування;

– частка прибутків (збитків) в інвестиціях за методом пайової участі;

–  витрати з податку на прибуток;

– фінансовий результат від припиненої діяльності;

– прибуток або збиток;

-інший сукупний дохід за елементами;

-сукупний дохід.

При цьому підприємству слід визначитись в якій формі буде надаватись звіт (п.10А МСФЗ 1):

– як один документ «Звіт про прибутки та збитки і інший сукупний дохід»;

– чи як два звіти: ««Звіт про прибутки та збитки» та «Звіт про сукупний дохід»

Також підприємству слід представити аналіз витрат, визнаних у фінансовому результаті, з використанням класифікації, заснованої або на природі витрат, або за їх функцією в рамках підприємства залежно від того, який з підходів забезпечує надійну та доречнішу інформацію.

Подання витрат у Звіті про прибутки та збитки за функцією

Дохід від продажу

Собівартість реалізації______(_________)_______

Валовий прибуток

Інший дохід

Витрати на збут                       (                  )

Адміністративні витрати        (                  )

Інші витрати______________(_________)________

Прибуток від операційної діяльності

Фінансові витрати__________(________)__________

Прибуток до оподаткування

Витрати з податку на прибуток  (             )

Чистий прибуток (збиток)

 

Подання витрат у Звіті про прибутки та збитки за елементами витрат

Дохід від продажу

Інший дохід_________________________________

Всього доходів

Зміни запасів готової продукції та незавершеного виробництва

Сировина та витратні матеріали            (            )

Витрати на виплати працівникам           (            )

Витрати на амортизацію                          (            )

Інші витрати                                              (            )

Витрати, всього

Прибуток до оподаткування

Витрати з податку на прибуток               (             )

Чистий прибуток (збиток)

Ще один звіт, стосовно якого слід зробити вибір: Звіт про рух грошових коштів. Підприємству потрібно визначитись: буде воно подавати його, користуючись прямим методом чи непрямим.

Форму приміток до фінансової звітності підприємство також визначає самостійно наказом про облікову політику.

Висновки:

В декількох статтях просто неможливо вмістити все розмаїття можливостей, які надаються підприємству МСФЗ. Кожна ситуація, перш ніж бути відображена в обліковій політиці, потребує кропіткого вивчення, аналізу та створення свого власного, іноді неповторного, способу вирішення ситуації. Тому, маю надію, що отримана Вами інформація, хоч трошки полегшить Вам розпочати вивчення МСФЗ та почати формувати облікову політику.

Глосарій

МСФЗ 1 – МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності»

МСБО 2 – МСБО 2 «Запаси»

МСБО 21 – МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів»

МСФЗ 9 – «Фінансові інструменти»

МСБО 37 – «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи»

 

 

Читайте цю статтю в журналі Ліга.

journal

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ПОДЗВОНИТИ НАМ