Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

    ЗЕД-розрахунки під час війни

    консультує Ед Рем

    ЗЕД-розрахунки під час війни

    ЗЕД-розрахунки: розрахунки у зовнішньоекономічній сфері зазнали суттєвих змін вже у перший день війни. Війна триває. За цей час Постанова НБУ №18 мала 20 редакцій. Обсяги експорту та імпорту з/в Україні/у суттєво скоротились. Борги накопичуються. Автор статті Салова Наталія директор ТОВ «АК «Ед Рем»

    Розрахунок валютними коштами у період воєнного стану

    Розрахуватись за отримані товари, послуги, які не відносяться до «критичного імпорту» до дати завершення воєнного стану у підприємств фактично немає можливості, оскільки, відповідно до п.12, п.14 Постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022р. №18 з 24.02.2022р. (далі- Постанова №18) встановлено цілу низку обмежень на розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД).

    Юридичні особи можуть іноземну валюту продати, обміняти, придбати. Але придбану іноземну валюту можна витратити виключно для здійснення операцій, перелічених у п.14 Постанови №18, зокрема для:

    • імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за умови, якщо поставка товарів за такими операціями здійснена/здійснюється після 23.02.2021р. Довідково: Перелік товарів критичного імпорту затверджений Постановою КМУ від 24.02.2022р. № 153 (далі – Постанова №153);
    • переказу коштів з метою виконання зобов’язань резидента перед нерезидентом за укладеним між ними договором купівлі-продажу товарів за умови, якщо такий переказ здійснюється за рахунок коштів, одержаних за кредитом (позикою) від МФО або за субкредитом від держави, для фінансування якого держава залучила кредит (позику) від МФО;
    • операцій з повернення нерезиденту попередньої оплати (авансового платежу), отриманої(ого) резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні після 23.02.2022 р. за укладеним з нерезидентом договором з купівлі-продажу товару,
    у зв’язку з невиконанням резидентом зобов’язань за цим договором;
    • валютних операцій МФО, уключаючи представництва МФО, а також валютних операцій резидентів та нерезидентів з переказу коштів в іноземній/національній валюті з метою розрахунків з МФО або з його представництвом;
    • валютних операцій резидентами та нерезидентами для проведення мобілізаційних та інших заходів (потреб), визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони;
    • операцій з оплати витрат на лікування в медичних закладах іноземної держави, оплати витрат на транспортування хворих, оплати витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання), уключаючи операції зі здійснення страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами страхування осіб, які виїжджають за кордон, на рахунки асистуючих компаній-нерезидентів;
    • операцій з перерахування коштів за навчання на рахунки навчальних закладів іноземної держави;
    • операцій з перерахування коштів для виплати аліментів;
    На підставі окремих дозволів (рішень) Національного банку України,
    • що приймаються на підставі звернень Кабінету Міністрів України, міністерств, Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, підписаних керівником державного органу або особою, яка виконує його обов’язки;
    • переказів на користь дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном для їх утримання та виконання представницьких функцій, а також переказів на користь працівників апаратів військових аташе та апаратів представників Міністерства оборони України при закордонних дипломатичних установах України;
    • розрахунків (оплати вартості товарів, робіт та послуг) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів (за винятком розрахунків, що здійснюються з використанням коду категорії торговця – 6211) або використання за кордоном електронних платіжних засобів для отримання готівкових коштів;
    • переказів на користь представництв і філій за кордоном юридичних осіб, у статутному капіталі яких державі прямо або опосередковано належить частка в розмірі 100%, згідно з кошторисом на утримання або робочою програмою та бюджетом з урахуванням обмежень, установлених у п.17 цієї постанови;
    • розрахунків значущих операторів послуг платіжної інфраструктури з нерезидентами для забезпечення виконання функцій у міжнародних карткових платіжних системах;
    • переказу іноземному інвестору/нерезиденту коштів, отриманих у зв’язку з проведеною після 01.04.2023р. виплатою погашення/сплатою доходу за облігаціями внутрішньої державної позики України згідно з умовами їх розміщення (емісії).

    Тобто, перелік операцій, за які може бути проведена оплата нерезиденту під час війни дуже незначний. Борги за товари (послуги) некритичного імпорту фактично «заморожені».

    Критичні товари іноді є послугами

    Незважаючи на той факт, що у Постанові №18 мова йде про товари критичного імпорту, а Постанова №153 у своїй назві не містить згадки про послуги, фактичний перелік товарів критичного імпорту містить також і послуги. До «критичних послуг» віднесено:

    • оплата товарів (продукції, послуг, витрат), пов’язаних із перевезенням пасажирів, вантажів (включаючи розрахунки за пальне, оплату аеропортових та портових зборів, наземного обслуговування повітряних та морських суден, оплату доріг, морське фрахтування, ремонт транспорту та інші, пов’язані з цією діяльністю продукцію, послуги та витрати), а також послуг інтернет-зв’язку; утримання, ремонт залізничної інфраструктури;
    • послуги із зберігання товару на складах за кордоном та пов’язані з цим інші супутні витрати, послуги та програмне забезпечення для функціонування операторів процесінгових платіжних систем, операторів систем комунікацій та зв’язку, Інтернету та/або постачальників електронних комунікаційних мереж та обладнання (включаючи оплату ліцензій програмного забезпечення та/або програмного забезпечення/обладнання, щорічну плату за обслуговування програмного забезпечення/обладнання, технічну підтримку програмного забезпечення/обладнання), пов’язані із перевезенням пасажирів, вантажів;
    • зображення та відеоматеріали, одержані через супутники (радіолокаційні, багатоспектральні, гіперспектральні, повнокадрові та пов’язані рішення, продукти чи послуги);
    • послуги моніторингу на базі супутникової зйомки, послуги з доступу та отримання даних з архівів супутникових даних, послуги із замовлення супутникової зйомки (зокрема через онлайн-системи або іншим способом);
    • телекомунікаційні послуги і т.д.

    Крім перелічених вище, ще близько тридцяти видів послуг віднесено до складу «критичних». То ж можливість оплатити на користь нерезидента послуги наявна і під час воєнного стану, але не для всіх.

    Варіанти рішень, які знаходять для себе учасники ЗЕД

    У зв’язку з обмеженням руху іноземної валюти учасники ЗЕД активно шукають способи зменшення боргів перед нерезидентами. Розглядаються всі можливі варіанти.

    Варіант 1. Пробачення боргу.

    Українські компанії, які є учасниками міжнародних груп компаній, як варіант зменшення боргів перед нерезидентами розглядають можливість пробачення боргу. На перший погляд, таке рішення виглядає дивним, адже вся сума пробаченого боргу буде включена до складу доходів підприємства та з неї буде сплачено податок на прибуток. Однак, керівництва компаній, розуміючи, що війна в Україні руйнує економіку, промислове та сільськогосподарське виробництво, стає причиною гуманітарної та соціальної катастрофи, приймають такі рішення свідомо.

    Чому саме «пробачення кредиторської заборгованості», а не «списання кредиторської заборгованості»? Строк позовної давності на період карантину (діє до 31.05.2022р.) та на період воєнного стану (діє до 23.08.2022р.) подовжено.

    Довідково: п.5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020р. №540-IX Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-ІV (далі – ЦКУ): «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину

    Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022р. № 2120-IX вніс зміни до ЦКУ щодо строків давності: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

    Тобто, кредиторська заборгованість може бути неоплаченою та не вважатись безнадійною (бути простроченою) ще упродовж трьох років після завершення відповідних подій.

    Варіант 2. Залік заборгованостей.

    Проведення заліку заборгованостей регулюється положеннями ст.601 ЦКУ. Зарахування є одним із способів припинення зобов’язань, при цьому і зарахування може бути здійснене за наявності одночасно таких умов:

    • вимоги сторін мають бути зустрічними, тобто такими, що випливають з двох різних зобов’язань між двома особами, де кредитор одних зобов’язань є боржником іншого;
    • вимоги повинні бути однорідними, тобто в обох зобов’язаннях мають бути речі одного роду. Можна зарахувати грошовий борг проти грошового, товарний борг проти товарного. Згідно заданого питання пропонується проводити залік: грошовий борг за послуги проти грошового боргу за товар.

    У Постанові Вищого господарського суду України від 13.09.2017 р. у справі № 903/828/16 прийшов до висновку, що однорідність будь-яких грошових вимог випливає із їх матеріального змісту (зобов’язання сплатити встановлену грошову суму) та не залежить від правових підстав виникнення грошових зобов’язань.

    • необхідно, щоб за обома вимогами уже настав термін виконання, оскільки не можна пред’явити до зарахування вимогу за зобов’язанням, яке не підлягає виконанню. До зарахування може бути також пред’явлено вимогу, термін якої не вказаний або яка підлягає виконанню на першу вимогу кредитора.

    Заборони на зарахування зустрічних однорідних вимог чинні нормативні документи не містять. Лише «у разі запровадження НБУ захисту у вигляді обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті» (пп. 5 п.10 р. ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019р. №7) можливе не зняття з валютного нагляду лише зобов’язань в інвалюті 1-ї групи та рублях незалежно від суми, а для решти валют – якщо зарахування проводять на суму понад пів мільйона євро. Наразі обов’язковий продаж валюти чинним законодавством не передбачений.

    Прямої заборони на проведення заліку заборгованостей у період діє воєнного стану Постановою №18 не передбачено.

    Але на практиці ми зіштовхнулись із ситуацією, коли існують внутрішні розпорядження НБУ, які містять уточнення, доповнення, коментарі та інструкції, як діяти у кожній конкретній ситуації. То ж, на нашу думку, доцільно звернутись за порадою щодо можливості проведення заліку в умовах воєнного стану до працівників банку, в якому обслуговується Ваше підприємство.

    Варіант 2.1. Залік заборгованостей за існуючими заборгованостями.

    Такий варіант підходить для тих випадків, коли підприємство одночасно має дебіторську та кредиторську заборгованість з одним нерезидентом.

    Варіант 2.2. Залік заборгованостей після відступлення права вимоги.

    Варіант, коли нерезидент, який має дебіторську заборгованість перед резидентом, придбаває у іншого нерезидента дебіторську заборгованість резидента (відступлення права вимоги між двома нерезидентами), в результаті чого нерезидент стає кредитором резидента.

    Відповідно до ст.ст. 512-516 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

    До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Для відступлення права вимоги згода боржника не потрібна. Однак, боржник повинен бути повідомлений у письмовій формі про факт зміни кредитора, якому він повинен сплатити борг. Таке повідомлення має надати або постачальник, який відступив борг з посиланням на договір відступлення права вимоги, або новий кредитор з наданням документального підтвердження свого права на отримання боргу.

    В обліку боржника таке відступлення буде відображене проведенням:

    Дебет субрахунку

    Кредит субрахунку

    1

    2

    632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»

    6852 «Розрахунки з іншими іноземними кредиторами»

    Варіант 2.3. Залік заборгованостей, які виникли під час воєнного стану.

    Деякі підприємства розглядають варіанти укладання посередницьких договорів. При цьому, на момент укладання посередницького договору між посередником-резидентом та нерезидентом наявна кредиторська заборгованість. Далі резидент-посередник та нерезидент проводять залік зустрічних заборгованостей.

    Посилання

    ще консультації…..

    Замовити аудит підприємства

    ПОДЗВОНИТИ НАМ