Облік безнадійної дебіторської заборгованості та створення резерву сумнівних боргів досить детально висвітлено в П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Проте, існує дебіторська заборгованість стосовно якої П(С)БО не передбачає можливість створення резерву сумнівних боргів. Розглянемо детальніше.

З урахуванням вимог п.7 10 «Дебіторська заборгованість» дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості – сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Резерв сумнівних боргів створюється щодо поточної дебіторської заборгованості, яка відповідає таким умовам:

1) не є придбаною;

2) не є призначеною для продажу;

3) є фінансовим активом.

Згідно з п. 4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», до фінансових активів належать:

а) грошові кошти та їх еквіваленти;

б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства;

в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;

г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Отже, якщо підприємство сплатило аванс за товари, роботи чи послуги, то дебіторська заборгованість, що виникла, не є фінансовим активом (адже при її погашенні не будуть отримані, зокрема, грошові кошти). Тому щодо такої заборгованості не створюється резерв сумнівних боргів.