Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Повернення передплати постачальником через 10 років

Повернення передплати постачальником через 10 років

Трапляються ситуації, коли надана постачальнику передплата не може бути повернена відразу. В такому випадку, постачальник та покупець мають право домовитись про повернення передплати через декілька років, можливо, навіть, років через 10. Яким чином знайде відображення в бухгалтерському обліку дане рішення розглянуто нижче.

Отож, сторони домовились, що перерахована покупцем передплата за товари (роботи, послуги) буде повернена постачальником через 10 років. Додатком до договору чітко встановлені строки повернення сплаченого авансу.

За таким договорами заборгованість має бути переведена до складу довгострокової дебіторської заборгованості та відображатись як необоротний актив на субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість».

На підставі положень абз.б) п. 4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» дебіторська заборгованість, якщо вона виникла в ході виконання будь-якого контракту і, як передбачається, буде погашена іншими фінансовими активами, у т. ч. коштами, вважається фінансовим активом.

Тобто, при укладанні доповнення до договору, за яким передплата буде повернена, така передплата перекласифіковується з точки зору бухгалтерського обліку у фінансовий актив.

Згідно з п.30 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім: дебіторської заборгованості, що не призначена для перепродажу.

Така заборгованість переглядається щодо можливого зменшення корисності на кожну дату балансу на основі аналізу очікуваних грошових потоків.

Сума втрат від зменшення корисності фінансового активу визначається як різниця між його балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних грошових потоків, дисконтованих за поточною ринковою ставкою відсотка на подібний фінансовий актив, з визнанням цієї різниці іншими витратами звітного періоду.

Іншими словами, на кожну дату балансу дебіторська заборгованість за вказаними договорами повинна дисконтуватись та отримана величина повинна порівнюватись з її балансовою вартістю.

Питання, яке логічно виникає в даному випадку звучить наступним чином: «Яку ринкову ставку в даному випадку використовувати?»

Давайте поміркуємо логічно. Перерахована передплата постачальнику за товари (роботи, послуги) з датою повернення через 10 років, насправді є нічим іншим, як наданням довгострокового безвідсоткового кредиту. А звідси, можемо припустити, що для розрахунку повинна братись ринкова ставка, яка встановлюється при наданні довгострокових кредитів.

Списати з балансу вказану довгострокову дебіторську заборгованість підприємство не має жодних підстав. Строк позовної давності щодо вказаних сум розпочнеться лише після дати, зазначеної в договорі як дата погашення боргу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *