Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Рекомендації і застереження щодо виплати зарплати працівникам: від нарахування до відповідальності

Рекомендації і застереження щодо виплати зарплати працівникам: від нарахування до відповідальності

Процес нарахування зарплати зазвичай досить складний і потребує уважності й ретельності. І коли заробітна плата вже нарахована, здається, немає нічого легшого, ніж виплатити її працівникам. Проте саме на етапі виплати варто врахувати декілька важливих нюансів. Усе, що потрібно знати про зарплатні питання, – далі.

 

ПОРЯДОК ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ

Відповідно до ст. 115 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. (далі − КЗпП) та ст. Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (далі – Закон про оплату праці) заробітна плата виплачується регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів − представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Насамперед згадаємо, що таке «строк» і чим він відрізняється від «терміну». Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі − ЦКУ) строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін – календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Також слід урахувати, що перебіг строку очинається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний його початок (п. 1 ст. 253 ЦКУ). На практиці ці положення чинного законодавства можуть бути реалізовувані у двох варіантах: встановлення колективним договором чи іншим нормативним актом роботодавця чітких строків або періоду для виплати зарплати. Розглянемо, яким має бути графік виплати зарплати для кожного з варіантів (Приклади 1, 2).

 

ПРИКЛАД 1

Графік виплати зарплати, якщо вона виплачується на певну дату

Згідно з колективним договором підприємство виплачує заробітну плату за звітний місяць шостого числа місяця, наступного за звітним.

У такому разі заробітна плата за першу частину місяця виплачується 22 числа кожного звітного місяця.

 

ПРИКЛАД 2

Графік виплати зарплати, якщо вона виплачується до певної дати

Згідно з колективним договором підприємство виплачує заробітну плату за звітний місяць до шостого числа місяця, наступного за звітним.

У такому випадку потрібно щоразу окремо вираховувати проміжок часу в 16 календарних днів. Наприклад:

Якщо колективним договором не встановлено чіткі строки виплати зарплати, з метою дотримання вимог чинного законодавства про працю стосовно неперевищення 16 календарних днів між виплатами зарплати працівникам бухгалтерії та кадровій службі потрібно постійно контролювати «плаваючу» дату виплати зароблених коштів за першу частину місяця.

 

«АВАНС» ПРИ ВИПЛАТІ ЗАРПЛАТИ

Досить часто доводиться чути про «виплату авансу», коли йдеться про зарплату. Ба більше, у п. 1 ст. 127 КЗпП йдеться про повернення авансу, виданого в рахунок зарплати. Однак чинне трудове законодавство не містить визначення такого поняття, як «аванс». У ст. 115 КЗпП сказано про виплату зарплати за першу частину місяця та виплату зарплати за місяць. Для розуміння поняття «аванс» розглянемо його єдине визначення, наведене в п. 2 постанови Кабінету Міністрів України (далі − КМУ) «Про вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для окремих сфер застосування» від 02.03.2016 р. № 149: «аванс − одержання касиромцінностей від уповноваженої особи на початку зміни». Тобто виплата зарплати за першу частину місяця не є авансом за визначенням.

 

ДОТРИМАННЯ ПРОМІЖКУ В 16 КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ

Якщо підприємство прагне дотримуватись строків виплати першої частини зарплати відповідно до вимог трудового законодавства, часто виникає питання: «А якщо день виплати, визначений колективним договором, припадає на вихідний, святковий чи неробочий день? Як у такому випадку правильно порахувати 16 календарних днів?» Відповідь на ці питання міститься у ст. 115 КЗпП: якщо день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. А наступна виплата зарплати здійснюється у дні, визначені колективним договором підприємства. Розглянемо можливі випадки на Прикладах 3, 4.

 

ПРИКЛАД 3

Графік виплати зарплати, якщо вона виплачується на певну дату, що збігається з вихідним

Згідно з колективним договором підприємство виплачує заробітну плату за звітний місяць шостого числа місяця, наступного за звітним. Заробітна плата за першу частину місяця виплачується 22 числа кожного звітного місяця.

Йдеться про виплату зарплати за грудень 2017 року. Якщо подивитись на календар, то 06.01.2018 р. – вихідний день, тобто виплатити заробітну плату підприємство повинно напередодні − 05.01.2018 р.

Наступна дата виплати зарплати буде 22 січня 2018 року згідно з положенням колективного договору. У графіку це буде відображено так:

Отож, фактично проміжок часу між виплатами зарплати буде перевищувати 16 календарних днів, адже на

сімнадцятий день буде виплачена перша частина зарплати за січень 2018 року, проте положення трудового

законодавства порушені не будуть.

 

ПРИКЛАД 4

Графік виплати зарплати, якщо вона виплачується у певний період, а деякі дати виплат припадають на

вихідні

Згідно з колективним договором підприємство виплачує заробітну плату за звітний місяць до шостого числа місяця, наступного за звітним.

Йдеться про виплату зарплати за грудень 2017 року. Якщо подивитись на календар, то виплатити заробітну плату можна 2, 3, 4 або 5 січня 2018 року. Водночас у випадку виплати зарплати 4 та 5.01.2018 р., наступна виплата згідно з колективним договором повинна бути 20 та 21.01.2018 р. (відповідно) – у вихідні дні1.

 

 

1 Згідно з п. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до
закону в місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Водночас відповідно до ст. 115 КЗпП у разі, коли день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

 

ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ЗАРПЛАТИ ЗА ПЕРШУ ПОЛОВИНУ МІСЯЦЯ

Стаття 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці регламентують, що розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів − представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Питання, яке часто виникає на практиці: чи можна встановити розмір виплати авансу, наприклад, 50% від окладу? Заборони встановлювати суму виплати зарплати за першу частину місяця у відсотках чинне законодавство не має. Головне, щоб виплачена сума не була менша за суму, роз- раховану на підставі окладу (посадової ставки) за фактично відпрацьований час. А ось щодо 50% розглянемо Приклад 5. Слід урахувати, що під час виплати першої частини зарплати податок на доходи фізичних осіб сплачується з повної нарахованої суми без зменшення на суму податкової оціальної пільги на підставі вимог п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ). Також відсоток виплати кожного місяця різний. Тобто формально підприємство виконає вимогу КЗпП: сплатить працівникам суму не нижче оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки, але при цьому неефективно будуть використані обігові кошти підприємства. Тому раціональніше нараховувати зарплату за першу частину місяця за фактично відпрацьований час, а не встановлювати суму такої виплати у відсотках.

 

НАРАХУВАННЯ ЗАРПЛАТИ ПРАЦІВНИКАМ-ВІДРЯДНИКАМ

Облік виробітку та нарахування зарплати працівникам-відрядникам, у т. ч. за першу половину місяця, здійснюється на основі виконання відрядного наряду, який видає працівнику (бригаді) майстер до початку роботи. У наряді зазначається обсяг роботи, норма виробітку та відрядна розцінка на виконувану роботу. При прямій відрядній системі оплати праці сума нарахованої зарплати визначається множенням становленої відрядної розцінки на фактичний обсяг виробітку за кожен вид виконаних робіт за розрахунковий період. У випадку застосування акордної оплати праці в акордному завданні-наряді, яке видається перед початком роботи, має бути зазначено строк початку і закінчення роботи, обсяг робіт, розцінки за одиницю відрядної роботи та загальна сума зарплати за всю роботу. Якщо для виконання роботи потрібен тривалий час, то за акордним нарядом за поточний місяць (першу та другу половину місяця) видається зарплата з урахуванням обсягу робіт. Остаточний розрахунок зарплати за акордним нарядом здійснюється після закінчення цих робіт на основі калькуляції за чинними нормами та розцінками (лист Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати зарплати» від 23.09.2010 р. № 2559-VI» від 22.11.2010 р. № 964/13/84-10).

 

НАРАХУВАННЯ ЗАРПЛАТИ ПРАЦІВНИКАМ-ВІДРЯДНИКАМ

Облік виробітку та нарахування зарплати працівникам-відрядникам, у т. ч. за першу половину місяця, здійснюється на основі виконання відрядного наряду, який видає працівнику (бригаді) майстер до початку роботи. У наряді зазначається обсяг роботи, норма виробітку та відрядна розцінка на виконувану роботу. При прямій відрядній системі оплати праці сума нарахованої зарплати визначається множенням становленої відрядної розцінки на фактичний обсяг виробітку за кожен вид виконаних робіт за розрахунковий період. У випадку застосування акордної оплати праці в акордному завданні-наряді, яке видається перед початком роботи, має бути зазначено строк початку і закінчення роботи, обсяг робіт, розцінки за одиницю відрядної роботи та загальна сума зарплати за всю роботу. Якщо для виконання роботи потрібен тривалий час, то за акордним нарядом за поточний місяць (першу та другу половину місяця) видається зарплата з урахуванням обсягу робіт. Остаточний розрахунок зарплати за акордним нарядом здійснюється після закінчення цих робіт на основі калькуляції за чинними нормами та розцінками (лист Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати зарплати» від 23.09.2010 р. № 2559-VI» від 22.11.2010 р. № 964/13/84-10).

 

ПРИКЛАД 5

Особливості визначення суми зарплати за першу половину місяця

Ставка працівника становить 3 200,00 грн. Робочих днів у жовтні 2017 року – 21, у листопаді 2017 року – 22. Кількість відпрацьованих годин при 40-годинному робочому тижні становить: у жовтні – 167 год., у листопаді – 176 год.

Сума першої частини зарплати за жовтень 2017 року становитиме: 3 200,00 грн ÷ 167 год. × 79 год. (напередодні 14 жовтня робочий день скорочується на 1 годину) = 1 513,77 грн, що у відсотках до ставки становить: 1 513,77 грн ÷ 3 200 грн × 100% = 47%

Сума першої частини зарплати за листопад 2017 року становитиме:

3 200,00 грн ÷ 176 год. × 88 год. = 1 560,00 грн, що у відсотках до ставки становить 49%.

Тобто в цьому випадку при визначенні внутрішнім нормативним актом підприємства (наприклад, наказом), що сума виплати зарплати за першу частину місяця становитиме 50% окладу (посадової ставки), виплати працівникам будуть завищені, адже в обох випадках їм буде нараховано заробітну плату по 1 600,00 грн (3 200,00 грн ÷ 2) замість 1 513,77 грн і 1 560,00 грн відповідно.

 

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ

Крім строків виплати зарплати, працедавцю слід також пам’ятати про додаткові вимоги, встановлені чинним законодавством, а саме:

  1. Обмеження щодо розміру відрахувань із зарплати, про які йдеться у ст. 128 КЗпП та ст. 26 Закону про оплату праці. При кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, − 50% зарплати, яка належить до виплати працівникові.

2.Вимоги щодо обов’язкового повідомлення працівника про розміри оплати праці згідно зі ст. 110 КЗпП та ст. 30 Закону про оплату праці. При кожній виплаті зарплати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума зарплати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави відрахувань та утримань із зарплати;

в) сума зарплати, що належить до виплати.

  1. Вимоги гарантії забезпечення виплати мінімальної зарплати.

Згідно зі ст. 31 Закону про оплату праці, якщо нарахована зарплата працівника, який виконав місячну норму праці, нижча за законодавчо встановлений розмір мінімальної зарплати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної зарплати, що виплачується щомісячно одночасно з виплатою зарплати.

  1. Вимога незалежності щодо виплати зарплати на підставі ст. 24 Закону про оплату праці. Своєчасність та обсяги виплати зарплати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

 

МІСЦЕ ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

КЗпП не містить вимог щодо місця виплати зарплати, однак такі вимоги прописані у ст. 24 Закону про оплату праці, відповідно до якої виплата зарплати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата зарплати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Та сама ст. 24 Закону про оплату праці забороняє провадити виплату зарплати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли зарплата виплачується працюючим у цих закладах особам.

 

НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ

Згідно зі ст. 225 КЗпП працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у спорах про виплату належної йому зарплати без обмеження будь-яким строком. У разі затримки виплати зарплати власник або уповноважений ним орган зобов’язаний на вимогу виборних профспілкових органів надати письмовий дозвіл на отримання в банках інформації про наявність коштів на рахунках підприємства, установи, організації чи отримати таку інформацію в банках і надати її профспілковому органу. У разі відмови власника або уповноваженого ним органу надати таку інформацію чи дозвіл на отримання інформації його дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до суду (ст. 251 КЗпП).

 

ВАЖЛИВО

Краще нараховувати зарплату за першу частину місяця за фактично відпрацьований час, а не встановлювати суму такої виплати у відсотках.

 

Виплата компенсацій Якщо підприємство, організація чи установа все-таки недотримались строків виплати заробітної плати та заборгувала працівникам зарплату, на підставі вимог ст. 34 Закону про оплату праці воно(а) зобов’язане(а) компенсувати працівникам втрату частини зарплати у зв’язку з порушенням строків її виплати. Компенсація проводиться з урахуванням індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. На підставі п. 9 ч. 1 ст. 134 КЗпП керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті зарплати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством, несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації. Ця позиція детально викладена в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Узагальнення про практику застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю» від 01.09.2015 р.

Сплата штрафів Крім того, не слід забувати про наявність ст. 265 КЗпП, відповідно до якої юридичні та фізичні особи − підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу:

  • у розмірі однієї мінімальної зарплати на момент виявлення порушення (у 2017 році – 3 200,00 грн) за умови, що строк виплати зарплати за першу частину місяця пропущений менш ніж на місяць (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП);
  • у разі порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі − у трикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП) (у 2017 році – 9 600,00 грн).

Статтею 265 КЗпП не визначено строки давності для притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за порушення трудового законодавства. Відповідно до ч. 3 ст. 265 КЗпП штрафи, накладення яких передбачено ч. 2 ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі − ГКУ), на них не поширюються норми ст. 270 ГКУ: застосування штрафів протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік з дня порушення. Посадові особи, уповноважені на здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, мають право прийняти рішення про накладення штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП, незалежно від дати вчинення правопорушення та/або дати його виявлення.

Адміністративна відповідальність

Крім того, слід урахувати, що існують строки накладання адміністративної відповідальності згідно зі ст. 38 Кодексу України про адміністративні порушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х (далі – КпАП):

  • за разові порушення − протягом двох місяців з дня їх вчинення;
  • за триваючі порушення (!) – не пізніше як через два місяці з дня їх виявлення.

Тобто, якщо підприємство порушило строки виплати заробітної плати один раз, наприклад, не виплатило зарплату у вересні 2017 року, то адміністративний штраф може бути накладено на посадових осіб лише в жовтні-листопаді 2017 року. У грудні 2017 року накласти штраф за цих умов контролери не зможуть. Якщо ж підприємство постійно не виплачувало зарплату за першу половину місяця, наприклад, у вересні, жовтні, листопаді 2017 року, то накласти адміністративний штраф у грудні 2017 року можна. Адміністративний штраф за порушення строків виплати заробітної плати та виплати заробітної плати не в повному обсязі згідно зі ст. 41 КпАП становить від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі − НМДГ) (від 510,00 до 1 700,00 грн). Повторне порушення упродовж року або порушення строків виплати заробітної плати та виплати заробітної плати не в повному обсязі стосовно неповнолітньої особи, вагітної жінки, одинокого батька, матері чи особи, яка їх замінює та виховує дитину у віці до 14 років чи дитину-інваліда, тягне за собою адміністративний штраф у розмірі від 100 до 300 НМДГ (від 17 000,00 до 54 000,00 грн).

Кримінальна відповідальність

Також слід пам’ятати про кримінальну відповідальність у таких випадках:

  • безпідставна невиплата заробітної плати більше ніж за один календарний місяць, вчинена умисно керівником підприємства або приватним підприємцем, тягне за собою штраф від 500 до 1000 НМДГ (від 8 500 до 17 000 грн) або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (п. 1 ст. 175 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ (далі − ККУ);
  • безпідставна невиплата зарплати більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, якщо така невиплата стала наслідком нецільового використання коштів, призначених для цих цілей. Штраф від 1 000 до 1 500 НМДГ (від 17 000 до 25 500 грн) або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (п. 2 ст. 175 ККУ).

Варто зауважити, що згідно з ККУ слід довести наявність умислу. При цьому характерними ознаками умислу є:

  • усвідомлення працівником суспільної шкідливості своєї поведінки;
  • передбачення негативних наслідків такої поведінки;
  • бажання настання шкідливих наслідків у результаті своєї поведінки або свідоме їх допущення.

 

ОСОБЛИВІ ВИПАДКИ ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ ТА НАСЛІДКИ НЕДОТРИМАННЯ ТЕРМІНІВ І СТРОКІВ У ТАКИХ ВИПАДКАХ

Чинним законодавством передбачено декілька особливих випадків виплати зарплати:

  • заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ч. 3 ст. 115 КЗпП). Якщо підприємство збирається проігнорувати вказану вимогу, воно повинно пам’ятати про існування ч. 2 ст. 80 КЗпП, згідно з якою щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом зарплати працівнику за час щорічної відпустки;
  • при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення (ст. 116 КЗпП);
  • якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).

У разі порушення строків, зазначених у ст. 116 КЗпП і за відсутності спору щодо суми, належної до виплати, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У випадку спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення щодо суті спору.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *