Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

    Аналіз Закону України 2136-ІХ від 15.03.2022р.

    консультує Ед Рем

    Аналіз Закону України 2136-ІХ від 15.03.2022р.

    Аналіз Закону України 2136-ІХ: сьогодні, 24.03.2022р. набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022р. № 2136-ІХ, який вносяться окремі корективи до процесу організації відносин, що виникають між працівником та роботодавцем у період воєнного стану. Коротко розглянемо їх:

    1.У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

    Нагадаємо:

    згідно зі ст. 24 КЗпПУ трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Також у ст.24 КЗпПУ наведено перелік договорів за якими додержання письмової форми є обов’язковим.

    Іншими словами, у період дії воєнного стану є можливість не дотримуватись письмової форми  договору. Водночас, письмовою формою договору також вважається випадок, коли є заява на прийом на роботу та відповідний наказ про прийому. Тож, при дослівному прочитанні тексту ЗУ №2136-ІХ виходить, що працівник та роботодавець мають право у період дії воєнного стану укладати трудовий договір в усній формі.

    Наступне питання, яке виникає: яким чином на підставі усного договору подати Повідомлення про прийняття на роботу, яке по формі своїй вимагає щонайменше номер та дату наказу про прийом працівника на роботу.

    Вважаємо, що потрібно слідкувати за додатковими роз’яснення з даного питання, які можливо будуть надані або ДПСУ, або Міністерством соціальної політики, або Держпраці України.

    2. При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

    Іншими словами вимоги ст. 26 КЗпПУ у період воєнного стану не застосовуються.

    3. 3 метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у т. ч. внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність aбo місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану абo на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

    Фактично на період воєнного стану більш конкретизовані положення ст.23 КЗпПУ, згідно з якими строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

    4. У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди(за виключенням переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лишедля відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин,які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєвіумови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

    Нагадаємо:

    повний перелік випадків до яких застосовується Порядок розрахунку середньої заробітної плати наведено у Постанові КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995р. №100 (далі – Порядок №100).Згідно з абз.л) п.1 розд.І цей Порядок №100 застосовується у інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

    Зважаючи на той факт, що згідно із ст.1 ЗУ №2136-ІХ на період воєнного стану введені конституційні обмеження прав і свобод громадянина відповідно до ст.43, ст.44 Конституції, і у період воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, які регулюються цим Законом, на нашу думку, розрахунок середньої плати відповідно до Порядку №100 може бути застосований саме на підставі абз.л) п.1 розд.І.

    5. На період дії воєнного стану норми ст.32 Кодексу законів про працюУкраїни та інших законів Українищодо повідомлення працівника про зміну істотнихумов праці не застосовуються.

    Нагадаємо:

    ст. 32 КЗпПУвимагає попереджатипрацівника про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці до таких змін, і якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п.6 ст.36 КЗпПУ.

    До істотних умов праці належать: система та розмір оплати праці, пільги, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та інших.

    6. У зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташованепідприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’япрацівника, він може розірвати трудовий договірза власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення досуспільно-корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичноїінфраструктури).

    Висновки:

    працівника не можна звільнити без його заяви; працівник не зобов’язаний попереджати за дві тижні роботодавця про звільнення.

    7. У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністюта пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням датизвільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінченнятимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасовунепрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

    Тобто, частково положення ст. 40 КЗпПУ на період воєнного часу не застосовуються.

    8. У період дії воєнного стану норми ст.43 КЗпПУ не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ aбo організацій, обраних до профспілкових органів.

    Нагадаємо:

    ст. 43 КЗпПУ розглядає процедуру розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

    9. Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнногостану не може перевищувати 60 годин на тиждень.

    Нагадаємо:

    у мирний час, відповідно до ст. 50 КЗпПУ нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

    10. Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюєтьсяскорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не можеперевищувати 50 годин на тиждень.

    Нагадаємо:

    у мирний час, відповідно до ст. 51 КЗпПУ нормальна тривалість робочого часу працівників, яким встановлено скорочену тривалість робочого часу, не може перевищувати:

    • для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;
    • для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень.

    11. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцемза рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями.

    Нагадаємо:

    у мирний час, відповідно до ст. 52 КЗпПУ п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою.

    12. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначаєтьсяроботодавцем.

    Нагадуємо:

    у мирний час, згідно зі ст.57 КЗпПУ час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

    13. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бутискорочена до 24 годин.

    Нагадуємо:

    у мирний час, згідно зі ст.70 КЗпПУ тривалість щотижневого безперервного відпочинку повиннабути не менш як 42 години.

    14. На період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частинаперша ст. 65, частини третя – п’ята ст. 67 та ст.ст. 71 – 73 (святкові інеробочі дні) КЗпПУ.

    15. У період дії воєнного стану порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови ведення достовірного облікувиконуваноїпрацівникомроботитаоблікувитратнаоплатупраці.

    Нагадаємо:

    даний пункт закону, на нашу думку, надзвичайно складний для реалізації на практиці. По-перше, райони ведення активних бойових дій змінюються майже щогодини, по-друге, у зоні ведення активних бойових дій забезпечити достовірний облік роботи працівника надзвичайно складно. То ж будемо чекати додаткових роз’яснень з практичного застосування даного положення Закону від державних органів.

    16. У період воєнного стану не залучаються до роботи в нічний часбез їх згоди: вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одногороку, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказанатака робота.

    17. У період дії воєнного стану норми частин першої та другої ст.54 КЗпПУ не застосовуються.

    Нагадаємо:

    ст. 54 КЗпПУ встановлює, що при роботі в нічний час тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (п.2 частини першої і частина третя ст. 51).

    Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

    18. У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крімвагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) за їхньою згодоюнаважких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, атакож на підземних роботах.

    19. Працівники, які мають дітей (крім випадків визначених статтею 8 цьогоЗакону), у період дії воєнного стану можуть залучатисьза їхньою згодою до нічних і надурочнихробіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження.

    Довідково:

    у ст. 8 ЗУ№2136-ІХ мова йде про особливості роботи у нічний час під час воєнного стану.

    20. Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовимдоговором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

    Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій aбo дії інших обставин непереборної сили.

    УВАГА!

    Наразі існує необхідність додаткових пояснень з боку законодавця, які саме документи можуть бути підтвердженням бойових дій чи дії інших обставин непереборно сили, внаслідок яких неможливо було своєчасно здійснити оплату заробітної плати.

     21. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства

    Зверніть увагу

    якщо вище, мова йшла про звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці у двох випадках:

    • якщо буде доведено, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій;
    • aбo дії інших обставин непереборної сили,

    то відтермінування строку виплати здійснюється лише внаслідок ведення бойових дій, що виглядає дещо нелогічним.

    Найймовірніше будуть додаткові пояснення державних органів з даного питання.

    22. На період воєнного стану дія окремих положень колективного договоруможе бути зупиненаза ініціативою роботодавця.

    23. У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустканадається працівникам тривалістю 24 календарних дні.

    У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівникуу наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю тапологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівникзалучений до виконання робіт на об’єктах критичноїінфраструктури.

    Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на проханняпрацівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без врахування норм ч.1 ст. 26 Закону України «Про відпустки».

    Нагадаємо:

    згідно зі ст. 26 Закону про відпустки за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

    24. Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовимдоговором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

    Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовоюагресією проти України, що виключає можливість надання та  виконання роботи.

    Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник заможливостімаютьповідомитиодинодногоубудь-який доступнийспосіб. (Наведено дослівно. Можливо слід читати «При призупиненні…» або «У разі призупинення…»)

    Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.

    25. У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.

    На період дії воєнного стану призупиняється дія ст.44 Закону України «Про професійні спілки, ïx права та гарантії діяльності» та відповідні норми колективних договорів.

    Довідково:

    «Стаття 44. Відрахування коштів підприємствами, установами, організаціями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу.

    Роботодавці зобов’язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері – за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.»

    26. Цей Закон діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з дня припинення aбo скасування воєнного стану, крім частини третьої ст.13 цього Закону, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію проти України, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.

    ще новини….

    Замовити аудит підприємства

    ПОДЗВОНИТИ НАМ