Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Витрачання коштів з корпоративної картки на особисті цілі працівника, яку відповідальність та ризики несе підприємство?

консультує Ед Рем

Витрачання коштів з корпоративної картки на особисті цілі працівника, яку відповідальність та ризики несе підприємство?

кошти з корпоративної картки

Кошти з корпоративної картки: на сьогодні чи не кожне підприємство має такий електронний платіжний засіб, як корпоративну платіжну картку. Адже це зручний інструмент для розрахунків, що дозволяє відмовитися від частих поїздок у банк за готівкою для ведення господарської діяльності.

Припустимо, що співробітник підприємства помилково оплативу валюті з корпоративної картки товари, які він використав в особистих цілях. Використанусуму працівник готовий повернути підприємству в гривнях через кілька днів.

Які податкові ризики виникають у підприємства?

Згідно з п. 109 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» від 02.01.2019 р. №5 (далі – Постанова №5) здійснення розрахунків за торговельним зовнішньоекономічним договором (контрактом) за допомогою електронного платіжного засобу забороняється, крім випадків здійснення таких розрахунків за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) в один операційний день, операція за яким не перевищує незначний розмір.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – домовленість двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-XII).

Електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (п. 1.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001р. № 2346-III).

Відповідно до п. 2 Постанови №5 незначний розмір валютної операції – розмір валютної операції, який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (150 000 грн).

Яка сума дозволяється?

Тобто за допомогою картки дозволяється здійснити валютний переказ не більше 150 000 грн в день за зовнішньоекономічним договором. У даному випадку, зовнішньоекономічний договір між підприємством та нерезидентом укладений не був, а отже наявний факт порушення процедури розрахунків у валюті.

Відповідно до абз.б) пп. 170.9.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПКУ) до оподатковуваного доходу платника не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати,здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, у встановлених межах, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Згідно з пп. 170.9.3 ПКУ це стосується й витрат, пов’язані з виконанням деяких цивільноправових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів. У даному випадку, видачі у під звіт коштів з боку підприємства не було та підтвердити документально понесені витрати з метою, зазначеною у пп. 170.9.1 ПКУ підзвітна особа неможе.

Отже маємо наступну ситуацію:

– з одного боку, валютні кошти витрачені безпідставно з порушенням встановлених чинним законодавством норм;

– з іншого боку – особа, яка витратила кошти, готова їх повернути на рахунок чи в касу підприємства.

Як повернути кошти з корпоративної картки?

Для можливості повернення коштів, у звичайному випадку, згідно з пп. 170.9.2 ПКУ працівник повинен скласти «Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» (далі – авансовий звіт) до закінчення 5 банківського дня, що настає за днем, у якому він завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

У даному випадку, ситуація нестандартна, однак, на нашу думку, авансовий звіт працівник повинен скласти з урахуванням вищезазначеного терміну та повернути вказані кошти до або під час подання звіту.

До того ж, слід врахувати, що відповідно до п. 4 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» від 28.09.2015р. №841 (далі – Наказ №841), якщо платник податку не повертає суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк, то така сума, розрахована з урахуванням п.164.5 ПКУ, підлягає оподаткуванню ПДФО відповідно до п. 167.1 ПКУ за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць. У разі недостатності суми доходу -за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

Тобто, якщо працівник витратив суму, яка менше 150 000 грн на власні потреби у валюті з корпоративної платіжної карти. То він повинен скласти авансовий звіт протягом 5 банківських днів з дня використання коштів (у даному випадку – «нульовий» звіт). Та повернути ці кошти протягом 5 банківських днів в касу чи на рахунок Підприємства, як надміру витрачені кошти згідно ПКУ.

Якщо працівник не повернув кошти з корпоративної картки?

У разі, якщо працівник склав «нульовий» авансовий звіт на 5-ий банківський день від дати оплати товарів (послуг). Проте не повернув кошти до чи під час складання звіту. То на підставі п. 4 Наказу №841 можна зробити висновок, що такий працівник має право повернути кошти до кінця звітного місяця у якому складений авансовий звіт без оподаткування цієї суми ПДФО та військовим збором.

Якщо працівник повернув кошти після закінчення звітного місяця, у якому настав граничний строк. Підприємство повинне оподаткувати суму оплати товарів працівником ПДФО із застосуванням «натурального» коефіцієнта та військовим збором. Які утримуються з його доходу (наприклад, заробітної плати) на підставі абз. г) пп. 164.2.17 ПКУ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ПОДЗВОНИТИ НАМ