Авансовий звіт у день звільнення: коли виникає подвійне оподаткування? У бухгалтерській практиці ще один частий сценарій — коли працівник звітує за кошти, витрачені на службові цілі, пізніше встановленого строку. Найчастіше в обліку орієнтуються на 30 робочих днів, але чи відповідає це вимогам Податкового кодексу?
Який строк звітування насправді встановлений?
Пункт 170.9.3 ПКУ визначає, що строк для подання авансового звіту — до закінчення місяця, наступного за місяцем завершення відрядження або дії, заради якої були видані кошти.
Наприклад:
- якщо відрядження закінчилось у квітні, то звітувати потрібно до 31 травня;
- якщо банк списав кошти із затримкою (наприклад, у травні) — строк автоматично продовжується до 30 червня.
Тобто податкове законодавство не містить терміну «30 робочих днів» — це лише умовний орієнтир, який зручно використовувати у внутрішніх положеннях підприємства.
Що, якщо строк звіту порушено?
Якщо звіт подано після вказаного вище строку (наприклад, після 30 червня), сума витрачених коштів визнається оподатковуваним доходом працівника. У такому разі:
- нараховується ПДФО і військовий збір;
- ці податки сплачуються за рахунок підприємства або працівника — залежно від домовленостей;
- сплата податків здійснюється у строки, визначені для грошового доходу.
Чи буде штраф?
Штрафи за несвоєчасне подання звіту в Податковому кодексі не передбачені прямо. Проте є ризик донарахування податків, пені та 3% штрафу — як за ненарахований або несплачений дохід. Тому важливо виявити всі факти порушення строків і правильно їх кваліфікувати.