На практиці роботодавці нерідко беруть на себе витрати, пов’язані з наданням працівникам певної допомоги, зокрема оплачують юридичні послуги для вирішення особистих питань працівника. Одним із поширених випадків є фінансування послуг адвокатів або юристів для супроводу процедури встановлення інвалідності, оскарження рішень державних органів чи захисту особистих прав працівника.
У таких ситуаціях виникає питання: чи вважається оплата юридичних послуг доходом працівника та чи підлягає вона оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.
Що вважається додатковим благом
Відповідно до пп.14.1.47 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі – ПКУ), додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги та інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід:
- не є заробітною платою;
- не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму;
- не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку, крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ.
Отже, якщо працівник отримує певну економічну вигоду за рахунок роботодавця, а така вигода не пов’язана з виконанням трудових обов’язків, вона може розглядатися як додаткове благо для цілей оподаткування.
Коли відшкодування витрат працівника підлягає оподаткуванню
Згідно з пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий ним як додаткове благо.
Зокрема, відповідно до пп.«г» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ оподатковуваним доходом визнається сума грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування відповідно до положень розділу IV ПКУ.
Таким чином, якщо підприємство сплачує або компенсує особисті витрати працівника, така компенсація, як правило, утворює для нього оподатковуваний дохід.
Чи належать юридичні послуги до особистих витрат працівника
Особливу увагу необхідно приділяти меті та характеру юридичних послуг, які оплачуються роботодавцем.
Якщо юридичні послуги:
- надаються в інтересах конкретного працівника;
- спрямовані на захист його особистих немайнових прав;
- стосуються встановлення інвалідності, соціальних гарантій або інших особистих питань;
- не пов’язані з виконанням працівником трудових функцій;
- не спрямовані на забезпечення господарської діяльності підприємства,
то такі послуги фактично задовольняють особисті потреби працівника та не мають виробничого або господарського характеру для роботодавця.
У такому випадку підприємство не отримує безпосередньої економічної вигоди від придбання таких послуг, а їх оплата здійснюється виключно на користь фізичної особи.
Податкові наслідки для роботодавця та працівника
Оскільки оплата юридичних послуг у наведеній ситуації фактично є компенсацією особистих витрат працівника, вона підпадає під визначення додаткового блага відповідно до пп.14.1.47 ПКУ та положень пп.«г» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ.
Відповідно сума таких послуг включається до оподатковуваного доходу працівника та підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
При цьому роботодавець виступає податковим агентом та зобов’язаний виконати всі передбачені ПКУ обов’язки щодо нарахування, утримання та сплати відповідних податків до бюджету.
Таким чином, якщо підприємство оплачує юридичні послуги, які надаються в особистих інтересах працівника та не пов’язані з виконанням ним трудових обов’язків або забезпеченням господарської діяльності роботодавця, вартість таких послуг визнається доходом працівника у вигляді додаткового блага.
Відповідно до пп.14.1.47 ПКУ та пп.«г» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ така оплата підлягає включенню до оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором у загальному порядку.