Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Прощена дебіторська заборгованість: коли можна визнати сумнівною та безнадійною?

Прощена дебіторська заборгованість: коли можна визнати сумнівною та безнадійною?

Майже кожна компанія може стикнутись з ситуацією, коли її дебітор не в змозі повернути свою заборгованість, тоді таку заборгованість компанія визнає сумнівною чи безнадійною, а з часом приймає рішення про її списання. Проте бувають випадки, коли підприємство пробачає заборгованість, наприклад, фізичним особам по тілу кредиту та відсоткам. Тоді виникає питання, у яких же випадках така пробачена заборгованість може визнаватись сумнівною та безнадійною відповідно до вимог МСФЗ та ПКУ?

Спочатку розглянемо податковий облік.

Згідно з пп.14.1.11 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПКУ) в редакції від 28.07.2018 р.: безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб – заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Відповідно до абз. г) пп.14.1.11 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПКУ) в редакції, що діяла станом на 31.12.2017р. безнадійною заборгованістю визнавалась заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки.

Проте, з 01.01.2018р. вказана норма була виключена з ПКУ, а інші положення пп.14.1. 11 ПКУ не визнають у складі безнадійної заборгованості суму прощеної кредитором заборгованості. Виключення становлять лише банки, для яких вищезазначена норма стосовно прощеної заборгованості залишається актуальною. Проте, якщо підприємство не є банком, то ця норма для нього не діє.

Поняття «сумнівна заборгованість» ПКУ не розглядається.

Звертаючись до вітчизняного законодавства, можна розглянути П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», де зазначено, що: сумнівний борг – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником; безнадійна дебіторська  заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності. Списується безнадійна дебіторська заборгованість за рахунок резерву сумнівних боргів, який створюється з метою покриття у майбутньому безнадійної дебіторської заборгованості.

Якщо ж розглядати міжнародні міжнародні стандарти, то МСФЗ та МСБО не містять визначення понять «безнадійна заборгованість», «сумнівна заборгованість». Класифікація заборгованості відбувається у відповідності до критеріїв, передбачених підприємством самостійно, на підставі професійної думки фахівців. Вказані критерії передбачаються наказом про облікову політику.

Жодних алгоритмів розрахунку резерву сумнівних боргів МСБО та МСФЗ не передбачають. Вказані алгоритми також самостійно створюються підприємством.

Отже, у розглянутій ситуації, підприємству, що працює за міжнародними стандартами, необхідно зазначити в наказі обліковій політиці критерії класифікації дебіторської заборгованості, а також алгоритми розрахунку резерву сумнівних боргів. Проте, оскільки в ПКУ не передбачено включення прощеної заборгованості до безнадійної, то українське підприємство не може визнати безнадійною пробачену заборгованість фізичним особам по тілу кредиту та відсоткам.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ПОДЗВОНИТИ НАМ