Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Як правильно коригувати резерв на відпустки? Чи можуть виникнути доходи при його коригуванні?

Як правильно коригувати резерв на відпустки? Чи можуть виникнути доходи при його коригуванні?

Майже кожне підприємство, яке нараховує резерв на відпустки працівників, стикається з випадками, коли потрібно збільшити або зменшити цей резерв. У даній статті ми розберемося як правильно збільшити та зменшити резерв на відпустки та відповімо на питання: чи можуть виникнути доходи при коригуванні резерву та чи можна згортати такі доходити та витрати по нарахованому резерву на відпустки підприємствам, що звітують за міжнародними та національними стандартами?

МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи» такого терміну як «резерв відпусток» не містить, але в п.10 визначено, що забезпечення – зобов’язання з невизначеним строком або сумою.

Відповідно до п.59 МСБО 37 забезпечення слід переглядати на кінець кожного звітного періоду та коригувати для відображення поточної найкращої оцінки. Якщо вже немає ймовірності, що вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, буде потрібним для погашення зобов’язання, забезпечення слід сторнувати проведенням:

Дебет субрахунку

Кредит субрахунку

1

2

СТОРНО 92 «Адміністративні витрати»

СТОРНО 471 «Резерви….»

Звертаємо Вашу увагу на наступне: згідно з п.32 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» суб’єкт господарювання не повинен згортати активи та зобов’язання або дохід і витрати, якщо тільки цього не вимагає або не дозволяє МСФЗ.

В даному випадку, маємо наступне: МСБО 37 не вимагає відображати доходи у випадку, коли коригується резерв, а чітко зазначає про необхідність сторнування витрат. Тобто, фактично відбувається відображення витрат на основі «нетто», що відповідає абз.б) п.34 МСБО 1.

Розглянемо вітчизняне законодавство.

Згідно з п. 4 П(С)БО 11 «Зобов’язання»: забезпечення – зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу. Суми створених забезпечень визнаються витратами. Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на:

  • виплату відпусток працівникам;
  • додаткове пенсійне забезпечення;
  • виконання гарантійних зобов’язань;
  • реструктуризацію, виконання зобов’язань при припиненні діяльності;
  • виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Відповідно до п. 18 П(С)БО 11 залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для  погашення майбутніх зобов’язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.

Тому, маємо наступне: якщо ймовірність вибуття активів для погашення майбутніх зобов’язань відсутня, суму забезпечення зменшують, відсторнувавши проведення Дт 92 – Кт 471. Якщо, навпаки, резерву не вистачає, його донараховують таким самим проведенням. Причиною такого коригування може стати зміна планових показників оплати праці, чисельності працівників, збільшення тривалості відпусток тощо.

Тобто П(С)БО 11, у випадку зменшення резерву на виплати відпусток, також не вимагає відображати доходи, а зазначає про необхідність сторнування витрат.

Отже, розглянувши міжнародні та національні стандарти, можна зробити висновок, що доходи при коригуванні резерву на виплату відпусток виникати не можуть і тому згорнути ці доходи та витрати по нарахованим резервам (при їх збільшенні) підприємство не може.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ПОДЗВОНИТИ НАМ