Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Розрахунок норм робочого часу: скільки і як працюємо в наступному році

Розрахунок норм робочого часу: скільки і як працюємо в наступному році

Прийнято вважати, що звичайний робочий день триває вісім годин, а трудовий тиждень – 40 годин, якщо працювати доводиться п’ять днів на тиждень і лише два – відпочивати. Звідки взялися такі цифри, які правила їх визначення, а також що може вплинути на розрахунок норм робочого часу у 2018 році – далі.

РЕКОМЕНДАЦІЙ НА 2018 РІК НЕ БУДЕ

Упродовж останніх шести років щороку Міністерство соціальної політики України не пізніше вересня поточного року публікує в засобах масової інформації норми робочого часу на наступний рік. Такі листи не реєстрували в Міністерстві юстиції України в установленому порядку, відповідно, вони не були нормативними актами. Увесь цей час вони слугували рекомендаціями або, зважаючи на те, що в них визначені всі нормоутворюючі фактори, методичними посібниками під час розрахунку норм тривалості робочого часу на рік безпосередньо на підприємстві, установі, організації.

Як зазначило Мінпраці в листі «Про надання роз’яснення [щодо норми тривалості робочого часу]» від 19.10.2017 р. № 224/0/103- 17/214, видавати лист із нор­мою робочого часу на 2018 рік не планується.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

Оскільки офіційних рекомендацій щодо норм робочого часу на наступний рік не буде, спробуймо зрозуміти, як можна їх визначити самостійно.

Відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю від 10.12.1971 р. (далі – КЗпП) нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації під час укладанні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено у ст. 50 КЗпП.

КЗпП встановлює лише граничну верхню межу тривалості робочого часу. Норма ж робочого часу працівників може бути різною і залежить від безлічі факторів: тривалості робочого тижня, тривалості робочого дня, коли встановлені вихідні тощо.

ВАЖЛИВО

Тривалість робочого тижня встановлює безпосередньо власник за погодженням з первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою.

 

ВСТАНОВЛЕННЯ ТРИВАЛОСТІ РОБОЧОГО ТИЖНЯ

Наступною підказкою в тому, як визначити норму робочого часу на 2018 рік у вашій компанії, стане ст. 52 КЗпП, відповідно до якої власником або уповноваженим ним органом спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою встановлюється п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень.

Згідно зі ст. 13 КЗпП взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин встановлюються в колективному договорі, зокрема, це стосується режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку. Тобто колективний договір передбачає лише зобов’язання його сторін щодо встановлення певного режиму робочого часу, його тривалості, але безпосередньо ні режим, ні тривалість робочого часу не встановлює.

Таким документом будуть Правила внутрішнього трудового розпорядку, погоджені з представниками профспілки або представниками трудового колективу. Саме на правила внутрішнього трудового розпорядку посилається ст. 52 КЗпП під час встановлення п’ятиденного робочого тижня для працівників. Сьогодні в Україні чинною є постанова Держкомпраці СРСР «Про затвердження типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій» від 20.07.1984 р. № 213 (далі – Постанова № 213). Але розділом V цієї постанови не передбачена можливість встановлення ні п’ятиденного, ні шестиденного тижня. Натомість вона містить чіткі вимоги щодо встановлення:

  • часу початку і закінчення працівниками роботи (може визначатися також графіками змінності);
  • порядку чергування працівників у змінах.

 

Також Постанова № 213 не вимагає погоджувати правила внутрішнього трудового розпорядку з місцевими радами. Натомість КЗпП чітко визначає: «…і за погодженням з місцевою радою…».

Щодо того, який документ встановлює шестиденний тиждень, КЗпП відповіді не дає. Пряме посилання на правила внутрішнього трудового розпорядку є тільки щодо п’ятиденного робочого тижня.

Проте шестиденний робочий тиждень може бути встановлений також правилами внутрішнього трудового розпорядку або наказом по підприємству, який слід погодити з представниками профспілки (трудового колективу) і місцевою радою.

Чітку відповідь щодо того, п’яти- чи шестиденний робочий тиждень встановлювати, дає ст. 52 КЗпП: на тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Тобто встановлення шестиденного робочого тижня потребує визначення доцільності чи недоцільності використання п’ятиденного робочого тижня.

ВИЗНАЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ РОБОЧОГО ДНЯ

Зважаючи, що за тиждень кількість робочих годин не може перевищувати 40, при п’ятиденному робочому тижні математика доволі проста:

40 год ÷ 5 днів = 8 годин.

При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин за тижневої норми 40 годин, 6 годин − за тижневої норми 36 годин і 4 години − за тижневої норми 24 години.

Давайте зрозуміємо, чому КЗпП має дещо незвичну математику, адже 6 днів × 7 годин = 42 години. Тут слід згадати, що КЗпП встановлено верхню граничну межу в разі визначення тижневої норми робочих годин у сумі 40 годин.

Водночас, оскільки підприємство самостійно буде визначати тривалість робочого часу у 2018 році, слід звернути увагу на декілька особливостей визначення кількості робочих годин за певних умов:

  1. Напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 КЗпП, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

Ухвалений 16.11.2017 р. Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів» (проект № 5496 від 06.12.2016 р.), який скасовує святковий день 2 травня та встановлює інший святковий день – 25 грудня (католицьке Різдво), підписав Президент України 29.11.2017 р. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Зазначені зміни потрібно буде врахувати під час розрахунку норм тривалості робочого часу на 2018 рік. Для спрощення обчислень пропонуємо Таблицю 1 з розрахунком норми тривалості робочого часу на 2018 рік, де вказано всі зміни.

Також звертаємо увагу, що винятки з цього правила, наведені у ст. 51 КЗпП, стосуються працівників, для яких встановлена скорочена тривалість робочого часу. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість їх робочого часу не скорочується. Нижче ми розглянемо детально, про кого саме йдеться.

  1. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Відповідно до вимог ст. 67 КЗпП при шестиденному робочому тижні працівникам надається один вихідний день, а при п’ятиденному − два вихідних дні на тиждень. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися одразу після загального вихідного дня.

Загальним вихідним днем є неділя.

Проте з наведеного правила можливі винятки в окремих випадках, а саме на підприємствах, в установах, організаціях:

  • де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї і інші), вихідні дні встановлюються місцевими радами (абз. «б» пп. 4 ст. 68 КЗпП) ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі – ЗУ № 280/97-ВР). Якщо підприємство обслуговування перебуває у власності відповідних територіальних громад, режим його роботи згідно з абз. «а» пп. 9 ст. 30 ЗУ № 280/97-ВР встановлюється виконавчим органом сільської, селищної, місцевої ради;
  • зупинення роботи яких неможливе з виробничо- технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов’язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (ст. 69 КЗпП);
  • які використовують підсумований облік робочого часу (ст. 61 КЗпП).

 

ВАЖЛИВО

Документом, який встановлює три­валість робочого тижня є:

  •  при п’ятиденному робочому тижні – правила внутрішнього трудового розпорядку;
  •  при шестиденному робочому тижні – КЗпП чітко не визначає, але можуть бути або правила внутрішнього трудового розпорядку, або наказ по підприємству

 

Святкові неробочі дні у 2018 році
1 січня − Новий рік

7 січня − Різдво Христове (за східним обрядом)

8 березня − Міжнародний жіночий день

1 травня − День праці

9 травня − День Перемоги

28 червня − День Конституції України

24 серпня − День Незалежності України

14 жовтня − День захисника України.

25 грудня – Різдво Христове (за західним обрядом)

 

ВАЖЛИВО

Норми робочого часу встановлюються кожним підприємством самостійно внутрішнім трудовим розпорядком. Вони можуть бути встановлені в годинах або в днях.

Коли норма робочого часу встановлена у днях, то в разі, якщо працівник відпрацював неповний місяць, необхідно його місячний посадовий оклад (місячну тарифну ставку) розділити на місячну норму тривалості робочого часу за відповідний місяць і отриманий таким чином денний посадовий оклад (тарифну ставку) помножити на кількість відпрацьованих робочих днів відповідно до табеля обліку використання робочого часу (Приклад 2).

 

СКОРОЧЕНА ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ДНЯ

Існують певні категорії працівників, тривалість робочого часу яких може істотно відрізнятись від тривалості робочого часу звичайних працівників. Їх повний перелік міститься у ст. 51 КЗпП:

  • для працівників віком від 16 до 18 років − 36 годин на тиждень;
  • для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) − 24 години на тиждень.

 

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку;

  • для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, − не більше 36 годин на тиждень.

 

Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством;

  • для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

 

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Одним із питань, яке виникає на практиці, коли йдеться про встановлення норми робочого часу на підприємстві, є те, як встановлювати норми робочого часу − у днях чи годинах (Приклад 1).

Це стандартна ситуація, на яку, на жаль, жоден нормативний акт не містить конкретної відповіді.

Тому для правильної відповіді необхідно додатково розглянути питання встановлення заробітної плати на підприємстві. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Тарифна ставка − елемент тарифної сітки, який визначає годинний (денний або місячний) розмір оплати праці працівника залежно від складності виконуваних робіт або його кваліфікації (присвоєного йому тарифного розряду) (наказ Мінпраці України «Методичні рекомен­дації щодо оплати праці працівників малих підприємств» від 13.08.2004 р. № 186). Тобто тарифна ставка може бути годинна, денна, місячна.

Посадовий оклад − розмір щомісячної заробітної плати, що його встановлюють у централізованому порядку за певною посадою.

Єдина згадка про те, що в разі одержання посадового окладу може йтися про годинну або денну ставку, наявна в п. 3) ст. 107 КЗпП. Відповідно до цієї норми КЗпП робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі: працівникам, які одержують місячний оклад, − у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Більше згадок про годинну чи денну ставку працівникам, які одержують місячний оклад, КЗпП не містить. Тобто згідно з КЗпП можуть існувати годинні, денні та місячні посадові оклади. Більшість підприємств використовує саме місячний посадовий оклад.

Посадовий оклад (тарифну ставку) працівнику встановлює власник або уповноважений ним орган відповідно до займаної ним посади згідно зі штатним розписом, про що видається наказ по підприємству, установі або організації. За повністю відпрацьований місяць, незалежно від кількості в ньому робочих днів (годин), місячний посадовий оклад (тарифна ставка) підлягає виплаті працівнику в повному обсязі.

Якщо в поточному місяці працівник відпрацював не всі передбачені графіком робочі дні (години), його посадовий оклад (тарифна ставка) підлягає перерахунку відповідно до відпрацьованих ним днів (годин).

 

 

приклад 1. Розрахунок заробітної плати на підставі робочих днів і робочих годин

приклад 2. Розрахунок посадового окладу працівника, якщо він працював не повний місяць, а норма робочого часу встановлена в днях

приклад 3. Розрахунок посадового окладу працівника, якщо він працював не повний місяць, а норма робочого часу встановлена в годинах

 

ПРИКЛАД 1

Розрахунок заробітної плати на підставі робочих днів і робочих годин

Як правильно і на підставі яких нормативних документів розрахувати заробітну плату? На підставі кількості робочих днів чи на підставі кількості робочих годин? Наприклад (січень 2018):

 

ПРИКЛАД 2

Розрахунок посадового окладу працівника, якщо він працював не повний місяць, а норма робочого часу встановлена в днях

Місячний посадовий оклад працівнику встановлено в розмірі 3 200 грн, місячна норма тривалості робочого часу в поточному місяці становить 25 робочих днів, фактично відпрацьовано працівником – 21 день. Денний посадовий оклад працівника становить 128 грн (3 200 грн ÷ 25). Сума посадового окладу працівника за відпрацьовані дні в поточному місяці дорівнює 2 688 грн (128 грн × 21).

Якщо норма робочого часу встановлена в годинах, то у випадку, коли працівник відпрацював неповний місяць, необхідно його місячний посадовий оклад (місячну тарифну ставку) розділити на місячну норму тривалості робочого часу за відповідний місяць і отриманий у такий спосіб погодинний посадовий оклад (тарифну ставку) помножити на кількість відпрацьованих робочих годин відповідно до табеля обліку використання робочого часу (Приклад 3).

 

ПРИКЛАД 3

Розрахунок посадового окладу працівника, якщо він працював не повний місяць, а норма робочого часу встановлена в годинах

Місячний посадовий оклад працівнику встановлено в розмірі 3 200 грн, місячна норма тривалості робочого часу в поточному місяці становить 167 годин, фактично працівник відпрацював – 154 дні. Погодинний посадовий оклад працівника становить 19,16 грн (3 200 грн ÷ 167). Сума посадового окладу працівника за відпрацьовані дні в поточному місяці дорівнює 2 950 грн (19,16 грн × 154).

Отже, оскільки Мінпраці не планує видавати лист з нормами робочого часу на 2018 рік, їх слід встановити підприємствам самостійно за погодженими з профспілкою або представниками трудового колективу і місцевих рад правилами внутрішнього трудового розпорядку. Норми робочого часу можуть встановлюватись у днях і годинах. Від встановленої одиниці норми робочого часу залежить величина нарахування заробітної плати працівникам і, відповідно, суми нарахованих податків.

 

Замовити аудиторьскі послуги

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ПОДЗВОНИТИ НАМ