Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Заробітна плата під час карантину: як нараховуємо, оподатковуємо та сплачуємо

консультує Ед Рем

Заробітна плата під час карантину: як нараховуємо, оподатковуємо та сплачуємо

Заробітна плата під час карантину три варіанти роботи:

  • роботи немає через відсутність попиту, обмеження пересування громадян, а також через заборону проведення масових зібрань тощо;
  • робота є, але зросли витрати та впали доходи;
  • робота є, і хоча витрати зростають, доходи зберігаються на звичайному рівні або зростають.

Під час першого варіанту застосовуються безоплатні або оплачувані відпустки, або оформлюється простій.

Якщо потреба у працівниках є і вони працюють (вдома чи на робочому місці), вони отримуватимуть зарплату пропорційно виконанню норми праці.  У цьому випадку одним з варіантів економії для роботодавця буде тимчасове встановлення для працівників режиму неповного робочого часу.

Тому, з оплатою праці варіантів буде лише два: або працівники її отримуватимуть (за відпрацьований час, як оплату простою або як відпускні), або ні.

Як оподатковуємо оплату праці?
  • Зарплати (та інших доходів) у певного працівника цілий місяць не буде – ПДФО, ВЗ та ЄВ сплачувати за  такого працівника буде не потрібно (не буде бази нарахування). Не виконується в цьому випадку і вимога у нарахуванні ЄВ в розмірі мінімального страхового внеску. До того ж, Закон №530 додав роботодавцю можливість відправляти працівників за їх бажанням у неоплачувану відпустку будь-якої тривалості (але в межах дії карантину).
  • Доходи працівнику нараховуватимуться –  звільнення зарплати (лікарняних, відпускних) на час карантину від ПДФО, ВЗ та ЄВ не буде!

Тому, при їх нарахуванні слід буде нарахувати і ПДФО, ВЗ та ЄВ. І сплатити ці платежі треба у строки, встановлені законодавством. Як правило, це день виплати такого доходу працівнику. А якщо він був нарахований, але не був виплачений, то діють граничні строки сплати:

  • для ПДФО та ВЗ – це 30 днів місяця, наступного за місяцем, у якому дохід було нараховано;
  • для ЄВ – це 20 число (і тільки для гірничих підприємств – 28 число) місяця, наступного за місяцем, у якому дохід було нараховано.
Однак певні зміни є:

!!!За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафів не буде. 

До того ж, протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Це означає, що:
  • не утримувати ПДФО та ВЗ з суми зарплати та виплачувати її без сплати цих платежів до бюджету;
  • не подавати форму №1ДФ або ж подавати її з помилками (неповною інформацією).

Тимчасово штрафні санкції не застосовуються за такі порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року:

  • несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
  • неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів);
  • несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів, в т.ч. щодо штрафів за повторне неподання звіту з ЄВ стосовно періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року.

Також протягом  періодів  з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам ЄВ не нараховується  пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Отже, формально мало б бути, що коли б роботодавець не виправив ці порушення, штрафу та пені бути не повинно. Але навряд чи на практиці так буде без спорів із податківцями. Тому краще виправитись до 30 квітня (включно), а норми закону використовувати, якщо не буде іншого виходу.

Але є дві проблеми, які Закон № 533 не вирішує.

Що з банками?

Частиною 2 ст. 24 Закону № 2464 та Порядком № 453 висувається вимога щодо контролю банками сум ЄВ під час виплати зарплати. Контролюють банки і сплату ПДФО та ВЗ (пп. 168.1.2 ПКУ). І ось в ці норми зміни внесено не було!

Отже зараз, якщо кошти на виплату зарплати (лікарняних, відпусткових) отримуються в банку або через банк перераховуються на рахунок працівника, уникнути сплати ЄВ, ПДФО та ВЗ не вийде. Сплату ЄВ банки контролюють досить формально – у розмірі 1/5 від тієї суми, яка знімається (перераховується). Якщо є переплата з ЄСВ, на допомогу прийде довідка про це.

Суму ПДФО та ВЗ, зазначену у платіжних дорученнях, банки взагалі не перевіряють (абз. 4 п. 3.9 Інструкції №22). Отже, це може бути і 1 гривня (або навіть менша сума). Але наявність переплати тут вже не врятує.

Що з відповідальністю за КЗпП? 

Статтею 265 КЗпП передбачено, що в разі виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄВ та податків штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Лише  до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується в такому випадку попередження.

Отже, не сплачувати зарплатні податки та ЄВ на час карантину і не наражатися на «трудовий» штраф можуть лише спрошенці 1-З груп. Втім, можливо, органи інспектування візьмуть до уваги, що така оплата праці здійснювалась під час дії форс-мажору, і всі працівники, яким виплачувалась така зарплата, були оформлені офіційно. Та краще на це не розраховувати.

Що з нарахуванням ЄВ?

Потрібно пам’ятати про необхідність донарахування ЄВ до мінімального рівня на зарплату основних працівників.

Якщо їхня зарплата буде менша за розмір мінімальної зарплати (через оплату простою або встановлення неповного робочого часу), то треба буде сплатити ЄВ у розмірі не менше ніж 1039,06 грн.

!!!Це правило не стосується працівників з інвалідністю, працівників, які були прийняті на роботу не з 1-го числа місяця або звільнені не останнім числом місяця (за такий місяць). І звісно, це правило не працює щодо зовнішніх сумісників!

Наприклад, якщо з 17 березня роботодавець відправив у відпустку без збереження зарплати основного працівника,а йому доведеться нарахувати за цей місяць ЄВ на рівні мінімального, якщо зарплата за частину місяця буде меншою за 4723 грн.

Якщо працівник знаходиться у відпустці без збереження зарплати цілий місяць, то ЄВ не нараховується, оскільки немає бази нарахування.

Про те, як здати ф. №1ДФ та звіт з ЄВ

Подавати Звіт з ЄВ та ф.№ 1ДФ потрібно обов’язково.

Але з огляду на відсутність штрафів за несвоєчасне подання звіту з ЄВ та ф.№1ДФ, то їх можна буде подати із запізненням. Зокрема, подати ф.№ 1ДФ у строк до 31 травня, а звіт  з ЄВ за лютий та березень – до 30 квітня. 

ПОДЗВОНИТИ НАМ