У практиці роботи компаній доволі часто виникають ситуації, коли працівникам або іншим фізичним особам компенсуються певні витрати, надаються кошти, послуги чи інші цінності поза межами заробітної плати або цивільно-правових договорів. У таких випадках ключовим є питання: чи вважаються такі виплати додатковим благом і чи підлягають вони оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Від правильної кваліфікації доходу залежить обов’язок податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати ПДФО і військового збору, а також ризики податкових донарахувань під час перевірок.
Що таке додаткові блага
Відповідно до підпункту 14.1.47 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі — ПКУ), додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги або інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід:
- не є заробітною платою;
- не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму;
- не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку,
- крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ.
Таким чином, додаткове благо — це будь-яка економічна вигода, отримана фізичною особою від податкового агента, яка не має чіткого «трудового» або «договірного» підґрунтя.
Які доходи визнаються додатковими благами
Перелік доходів, що включаються до оподатковуваного доходу платника податку як додаткові блага, визначено підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 162 ПКУ. Зокрема, до такого доходу належить дохід у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, за винятком:
- витрат, які обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету;
- доходів, що звільняються від оподаткування відповідно до статті 165 ПКУ.
Тобто загальне правило полягає в тому, що будь-яка компенсація витрат фізичної особи, здійснена за рахунок роботодавця або іншого податкового агента, вважається додатковим благом, якщо відсутня пряма норма ПКУ, яка звільняє таку виплату від оподаткування.
Компенсація витрат і податкові наслідки
Особливої уваги потребують ситуації, коли компанія відшкодовує фізичній особі витрати, понесені нею у власних інтересах або поза межами трудових обов’язків. У таких випадках податкові органи, як правило, розглядають суму компенсації як додаткове благо з відповідними податковими наслідками. Якщо витрати:
- не є обов’язковими згідно із законом;
- не пов’язані безпосередньо з виконанням трудових функцій;
- не підпадають під перелік неоподатковуваних доходів, визначених статтею 165 ПКУ,
сума їх відшкодування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи.
Чому це важливо
Неправильне визначення виплат як неоподатковуваних може призвести до донарахування ПДФО, військового збору, штрафних санкцій і пені для податкового агента. Саме тому при здійсненні будь-яких компенсацій, виплат або наданні благ фізичним особам необхідно ретельно аналізувати їх правову природу та наявність законодавчих підстав для звільнення від оподаткування.
Отже, додаткові блага — це будь-які доходи фізичної особи, отримані від податкового агента поза межами заробітної плати та цивільно-правових договорів. Компенсація грошових або майнових витрат платника податку, якщо вона не передбачена законом або не звільнена від оподаткування статтею 165 ПКУ, визнається додатковим благом і підлягає оподаткуванню на загальних підставах.