Електронний підпис на документах: відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999р. №996-ХIV (далі – ЗУ №996-ХІV) обов’язковими реквізитами первинного документу є, серед інших, дата складання та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Іншими словами, ЗУ №996-ХІV не висуває жодних вимог щодо фіксації моменту, коли документ «перетворюється» у повноцінний оригінал первинного документу з усіма наявними обов’язковими реквізитами.
У випадку, коли мова йде про оригінали електронних первинних документів, з’являються додаткові обмеження, не передбачені ЗУ №996-ХІV.
Наразі є чинним Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003р. № 851-IV (далі – ЗУ №851-IV). Стаття 1 даного закону містить власні визначення, серед них: «обов’язковий реквізит електронного документа – обов’язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили» (ст. 1 ЗУ 851-ІV).
Статтею 5 № 851-IV визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно зі ст.7 ЗУ №851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у т. ч. з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ №2155.
Як видно, жодних додаткових вимог щодо наявності інших обов’язкових реквізитів первинного документу, крім наведених в ст. 9 ЗУ №996-ХІV, ЗУ №851-IV не висуває, але існують обов’язкові процедури, які фіксують факт та час послідовності появи обов’язкових реквізитів.
У п. 10 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017р. №2155-VIII (далі – ЗУ. № 2155-VIII) згадується поняття «електронна позначка часу» – електронні дані, які пов’язують інші електронні дані з конкретним моментом часу для засвідчення наявності цих електронних даних на цей момент часу.
Електронний підпис на документах: згідно з ч. 2 ст. 6 ЗУ №851-IV накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Отже, саме електронна позначка часу підтверджує момент. Коли електронний документ отримує всі обов’язкові реквізити. Які дають можливість вважати такий документ повноцінним електронним оригіналом і документ набуває юридичної сили. А відповідно до законодавства, лише після отримання всіх обов’язкових реквізитів такий документ може бути підставою для відображення його в обліку.