Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Представницькі витрати в рекламних цілях

Представницькі витрати в рекламних цілях

Чи можуть бути понесені представницькі витрати в рекламних цілях? У яких випадках при здійсненні подібних витрат виникатиме ПДФО? Далі – детальніше…

Реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. (ст.1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996р. №270/96-ВР).

Заходи рекламного характеру – заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший.

Ні поняття «реклама», ні «заходи рекламного характеру» не передбачають можливості витрат на чай, цукерки та ін., якщо чай та цукерки не є зразками товарів, які рекламуються.

Єдине визначення представницьких витрат наведено в п.2 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Норм коштів на представницькі цілі бюджетних установ та порядку їх витрачання» від 14.09.2010р. № 1026, а саме: «Представницькі витрати – це витрати бюджетних установ на прийом і обслуговування іноземних представників і делегацій, які прибули на запрошення для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв’язків, установлення та підтримання взаємовигідного співробітництва

До складу представницьких витрат входять, серед іншого, витрати пов’язані з проведенням офіційного прийому (сніданку, обіду, вечері) представників, … буфетним обслуговуванням під час переговорів.

У Листі ДПАУ «Про розгляд листа [щодо оподаткування представницьких витрат» від 22.11.2012р. №5743/0/61-12/15-1415 зазначається: «Вимоги Наказу №1026 … є обов’язковими виключно для бюджетних установ, інші підприємства даний документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).»

Відсутність нормативного документа, обов’язкового для виконання дає право підприємству самостійно розробити внутрішній документ про склад представницьких витрат (наприклад: Положення) і затвердити його наказом керівника.

Однак, у Листі Міністерства доходів і зборів України «Щодо оподаткування представницьких витрат» від 25.10.2013р. № 14054/6/99-99-19-03-02-15 було вказано: «Слід зазначити, що Податковий кодекс України не надає права платнику податку на прибуток самостійно визначати перелік витрат, …, зокрема в Положенні про представницькі витрати.»

Тобто, спроба підприємства самостійно визначити перелік представницьких витрат, податківцями може бути при перевірці проігнорована.

Доцільно також згадати про Лист Міністерства юстиції України від 30.01.2009р. №Н-35267-18, в п.4 якого пояснюється порядок дій правозастосовчого органу у випадку наявності у змісті нормативно-правового акта прогалин.

«При застосуванні норм права правозастосовчий орган іноді стикається з прогалинами в законодавстві, тобто з повною чи частковою відсутністю норм, які регулюють певні суспільні відносини. Розрізняють прогалини в праві та прогалини в законі.

Прогалини в праві – це повна або часткова відсутність в діючих нормативно-правових актах необхідних юридичних норм.

Прогалини в законі – це повна або часткова відсутність необхідних юридичних норм у даному законі.

У зв’язку з цим в юриспруденції розроблені способи заповнення прогалин в процесі застосування закону, які отримали назву аналогії. Розрізняють:

  • аналогію закону – рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки. Застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом чи якщо закон пов’язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм;
  • аналогію права – рішення справи чи конкретного юридичного питання на основі принципів права, загальних начал і змісту законодавства.

При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов’язковим є дотримання таких умов:

– аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм;

– суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання;

– повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками;

– пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності – в іншій галузі права і у законодавстві в цілому;

Застосування аналогії закону та аналогії права у випадку існування прогалин у нормативно-правових актах передбачено законодавством України.»

Іншими словами, за аналогією права, в даному випадку, доцільно звернутись саме до Наказу №1026. І таке звернення податківців при перевірці буде обґрунтованим.

Тобто, якщо підприємство розглядає проведення представницьких заходів як заходів рекламного характеру, то в такому випадку, витрати на харчування не є об’єктом оподаткування ПДФО на підставі вимог пп.170.9.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI.

Якщо ж відсутній зв’язок понесених витрат на чай, цукерки сума, отримана під звіт (компенсована фізичній особі, яка витратила власні кошти) для проведення представницьких витрат юридичної особи (не в рекламних цілях), підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *