Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Особливості стажування безробітних у суб’єктів господарювання на єдиному податку.

консультує Ед Рем

Особливості стажування безробітних у суб’єктів господарювання на єдиному податку.

стажування безробітних

Часто трапляються випадки, коли підприємство приймає працівника для початку на стажування, а потім уже офіційно працевлаштує за трудовим договором. Однак, чи правомірно це? В яких випадках законодавством передбачене стажування, а коли стажування вважається працею без належного оформлення трудових відносин? Чи включається у розрахунок кількості осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, безробітні, що направлені на стажування? Про це та інше далі.

На сьогодні досить актуальною темою є стажування. Проте Кодекс законів про працю України не містить визначення даного поняття, тому кожне підприємство тлумачить його по своєму.

Законодавством України передбачені лише два види стажування:

Стажування студентів – набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов’язків у певній професійній діяльності або галузі знань відповідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2145-VIII.

Стажування безробітних – підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця, що передбачено Наказом Міністерства соціальної політики в Україні «Про затвердження порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних»від 31.05.2013 № 318/655 (далі – Порядку № 318/655).

В усіх інших випадках стажування вважається працею без належного оформлення.

Згідно зі ст. 2 Кодексу законів про працю від 10.12.1971р. № 322-VIII (далі – КЗпП) працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, працівник не може бути допущений до роботи без:
  • укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу;
  • повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Щодо особливостей стажування безробітних у платників єдиного податку

Для платників єдиного податку важливою умовою для стажування безробітних є відповідність обов’язків за професією (посадою), за якою стажується безробітний, виду діяльності, який передбачений у реєстрі єдиного податку для такого платника.

Наприклад, ФОП на другій групі здійснює роздрібну торгівлю іншими товарами господарського призначення в спеціалізованих магазинах. Відповідно його працівники працюють на посадах продавців-консультантів. Припустимо, що Центр зайнятості планує направити на стажування безробітного за професією «Представник торгівельний».

Відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327 (далі – КП), професія «Представник торгівельний» відноситься до розділу «Фахівці». При цьому представник торгівельний відповідно до своїх обов’язків повинен представляти, просувати і продавати певну групу товарів підприємства. Згідно з КП професія «Продавець-консультант» відноситься до розділу «Працівники сфери торгівлі та послуг». Отже, обов’язки за даними посадами і вимоги до рівня кваліфікації відрізняються.

Тому, торгівельний представник не може здійснювати маркетингову та рекламну діяльність відповідно до своїх посадових обов’язків від імені ФОП. Відповідно ФОП не може прийняти на стажування безробітного за даною посадою.

Стажування безробітних у платників єдиного податку:

Ще одним актуальним питанням щодо стажування безробітних у платників єдиного податку є наступне: чи включаються у розрахунок кількості осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, безробітні, що направлені на стажування (з метою визначення умов перебування на певній групі ЄП згідно з п. 291.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI)?

Відповідно до п. 1.2 Порядку № 318/655 професійне навчання безробітних організовується за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 05.07.2012р. № 5067-VIбезробітний – особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Тобто, платник ЄП не укладає з безробітнім трудового договору та не виплачує йому заробітну плату, натомість укладається трьохсторонній договір на стажування з Центром зайнятості та безробітнім, а тому безробітній не включається до кількості осіб, що перебувають з платником ЄП у трудових відносинах.

Підсумуємо:
  1. існує лише два законодавчо встановлені види стажування: стажування безробітних та стажування студентів. У всіх інших випадках – це праця без належного оформлення;
  2. для платників єдиного податку важливим є відповідністьобов’язків за посадою (професією), на яку направлений безробітний, видам діяльності, що передбачені для платника в реєстрі єдиного податку;
  3. безробітні, що направлені на стажування Центром зайнятості не включаються до кількості осіб, що перебувають із суб’єктом господарювання у трудових відносинах (в цілях визначення умов перебування на певній групі ЄП).

You must be logged in to post a comment.

ПОДЗВОНИТИ НАМ