Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

    Зміни в ПКУ – Закон №466-IX набрав чинності: огляд основних змін ❗️❗️❗️

    Зміни в ПКУ – Закон №466-IX набрав чинності: огляд основних змін ❗️❗️❗️

    Зміни в ПКУ: 23 травня 2020 року, набрав чинності Закон №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

    Основні зміни:

    Адміністрування податків

    Індивідуальні податкові консультації (ст. 52 ПК)

    Тепер у ПК буде чітко зазначено, що індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК) можуть надаватися платникові податків не тільки в усній і письмовій формі, але й в електронній.

    Запит на отримання ІПК в електронній формі необхідно завіряти кваліфікованим електронним підписом. Вибір, у якій формі отримати ІПК, залишається за платником податків, а юридична сила ІПК, наданої в паперовій або електронній формі, – однакова.

    Строк на надання платникові податків ІПК становитиме, як і зараз, 25 календарних днів (далі – к. д.). Але продовжити строк для відповіді можна буде на 15 к. д. (зараз – на 10 к. д.). Тобто максимальний строк, протягом якого слід чекати відповіді від ДПС на свій запит, тепер дорівнюватиме 40 к. д.

    Оскарження рішень органів ДПС (ст. 56 ПК)

    Стаття 56 ПК доповнена новим п. 56.31, а в ньому сказано, що скарги подаються до контролюючого органу, який прийняв оскаржуване рішення щодо нерезидентів, які провадять в Україні діяльність через відокремлені підрозділи (у т. ч. постійні представництва). Це може бути:

    • рішення про взяття нерезидента на податковий облік;
    • ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання в порядку, передбаченому пп. 141.4.2 ПК; ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання в порядку, передбаченому п. 117.1 та 117.4 ПК;
    • ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання в порядку, передбаченому п. 133.3 ПК.
    Строки сплати податків (ст. 57 ПК)

    Тепер у ПК буде чітко зазначено, що коли граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем сплати вважатиметься операційний (банківський) день, що настає за цим вихідним або святковим днем (п. 57.1 ПК). Цей момент на практиці часто викликав спори платників податків з органами ДПС з огляду на неврегульованість. Тепер цей спірний момент урегульований.

    Тепер ПК передбачає, що сплачувати податкові зобов’язання, донараховані органом ДПС, платник податків повинен протягом 10 робочих днів з моменту отримання ППР (було – «календарних», і це викликало суперечності, оскільки строк для оскарження ППР обчислювався у робочих, а не в календарних днях). Взяття платників податків на облік в органі ДПС (ст. 64, 65 ПК)

    Як і раніше, при реєстрації юросіб та їх відокремлених підрозділів орган ДПС бере їх на облік на підставі відомостей, що надійшли з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР). Але якщо раніше орган ДПС мав зробити це не пізніше наступного робочого дня після надходження відомостей з ЄДР, то тепер орган ДПС буде зобов’язаний зробити це в день надходження таких відомостей (п. 64.1 ПК). Те саме стосується і фізосіб-підприємців (п. 65.5 ПК).

    Факт взяття на облік платника податків тепер підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів, а не випискою з ЄДР, як це було раніше. Знайти портал електронних сервісів можна за посиланням.

    Помінявся порядок взяття на облік нерезидентів (п. 64.5 ПК). Тепер ПК передбачає, що нерезиденти (юридичні компанії, організації), які провадять в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі через постійні представництва, або придбавають нерухоме майно чи отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України, зобов’язані стати на облік у податковому органі.

    Планові перевірки (ст. 77 ПК)

    Тепер ПК чітко передбачає, що внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та один раз у другому кварталі року (крім випадків, коли зміни пов’язані зі зміною найменування платника податків, який уже був включений до плану-графіка, та/або виправленням технічних помилок).

    Увага! Невиконання цієї вимоги органами ДПС дає право платникові податків не допустити перевіряючих до проведення планової перевірки.

    Податок на прибуток

    Змінено розмір прибуткового критерію для застосування різниць з розд. III ПК і річного звітного періоду.

    Тепер для того щоб не застосовувати різниці з розд. III ПК (крім різниці в сумі податкових збитків минулих років), платникові достатньо тримати свій дохід у рамках не 20, а 40 млн грн.

    Основні засоби

    Увага! Усі зміни за ОЗ стосуються тільки тих платників, які зобов’язані визначати різниці, передбачені розд. III ПК (крім різниці в сумі податкових збитків минулих років).

    Було 6 000, стало 20 000

    Збільшено вартісний критерій для визнання ОЗ у податковому обліку. Зміни внесено до пп. 14.1.138 та пп. 138.3.3 ПК. І тепер об’єктом ОЗ для цілей податкового обліку вважатиметься об’єкт вартістю понад 20 000 грн, а не понад 6 000 грн (за дотримання всіх інших умов, передбачених пп. 14.1.138 ПК).

    Податкова амортизація ОЗ, що тимчасово простоюють, – під забороною

    Заборона на податкову амортизацію об’єктів ОЗ, що тимчасово не використовуються у госпдіяльності платника, тепер перетвориться на норму ПК.

    Згідно з оновленим пп. 138.3.1 ПК податкова амортизація не нараховується за ті періоди, коли об’єкти ОЗ не використовуються (не експлуатуються) у госпдіяльності платника у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням і консервацією.

    Це формулювання повністю відповідає умовам припинення нарахування амортизації в бухобліку згідно з п. 29 П(С)БО 7. Тому платники, які ведуть бухоблік згідно з національними стандартами, повинні були припиняти податкову амортизацію і до внесення цих змін до ПК.

    А зараз і платники, які ведуть бухоблік згідно з МСФЗ, також повинні припиняти амортизацію ОЗ у податковому обліку у разі модернізації, реконструкції, добудови, дообладнання і консервації таких ОЗ.

    Виробничий метод амортизації тепер можна буде застосовувати

    З пп. 138.3.1 ПК виключили заборону на застосування виробничого методу для цілей податкової амортизації. Відповідно для ОЗ, що амортизуються виробничим методом, не діють мінімально допустимі строки корисного використання, передбачені таблицею в пп. 138.3.3 ПК.

    Прискорена амортизація застосовується ще 10 років

    Згідно з новим п. 431 підрозд. 4 розд. ХХ ПК на період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право застосовувати в податковому обліку прискорені мінімально допустимі строки амортизації для об’єктів ОЗ:

    • групи 4 (машини та обладнання) і групи 5 (транспортні засоби) – 2 роки;
    • групи 3 (передавальні пристрої) і групи 9 (інші ОЗ) – 5 років. Нагадаємо, що до групи 9 податківці включають поліпшення орендованих об’єктів ОЗ. І зараз мінімальний строк амортизації таких об’єктів у податковому обліку становить 12 років.

    Для застосування прискореної амортизації об’єкти ОЗ повинні одночасно відповідати декільком вимогам, а саме якщо ОЗ:

    • уведені платником в експлуатацію в період з 1 січня 2020 до 31 грудня 2030 року;
    • до цього не були у використанні;
    • використовуються у власній госпдіяльності і не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

    Якщо до закінчення строку нарахування прискореної амортизації платник перестав використовувати ОЗ у власній госпдіяльності або продав їх, він зобов’язаний у тому самому податковому (звітному) періоді:

    • збільшити фінрезультат до оподаткування на суму прискореної амортизації ОЗ за весь період її нарахування;
    • зменшити фінрезультат до оподаткування на суму амортизації таких ОЗ, розраховану згідно із загальними правилами п. 138.3 ПК за весь період нарахування прискореної амортизації.
    Зверніть увагу:
    • не висувається вимога про прискорену амортизацію тільки прямолінійним методом (яка діє для ОЗ, уведених в експлуатацію до 31.12.19 р.);
    • мінімальні строки прискореної амортизації застосовуються незалежно від строків амортизації ОЗ, визначених у бухобліку, а також строків і методів амортизації, установлених п. 138.3 ПК.

    Податок на прибуток не можна зменшувати на суму акцизного податку

    Згідно з п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ ПК платник має право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до держбюджету за поточний податковий (звітний) період, на суму акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), сплаченого в такому поточному звітному періоді.

    Сума акцизного податку відображається в додатку ЗП до звітної декларації.

    Законом № 466 норма п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ виключена з ПК.

    Податок на дохід нерезидента

    Облік податку на дохід нерезидента з джерелом його походження з України зазнав серйозних змін. Зокрема, стало більше об’єктів оподаткування. Але ці норми набуватимуть чинності поступово, починаючи з 1 липня 2020 року.

    Нові коригування на різниці

    Нові коригування фінрезультату до оподаткування на різниці, уведені до ПК Законом № 466, набуватимуть чинності в певній послідовності. Наприклад, деякі з них почнуть діяти тільки з 1 січня 2021 року. А вперше окремі коригування платникові потрібно буде взяти до уваги при складанні декларації за I півріччя 2020 року.

    АЛЕ! Уже в 2020 році фінрезультат звітного періоду доведеться додатково збільшувати:

    • на суму відшкодування збитків, компенсації неотриманого доходу (упущеної вигоди), нарахованих згідно із цивільним законодавством і цивільно-правовими договорами, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (оновлений пп. 140.5.11 ПК);
    • на суму витрат, здійснених платником при проведенні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (новий пп. 140.5.15 ПК). Визначення ділової мети наведене в оновленому пп. 14.1.231 ПК.
    ПДВ

    Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (далі – ПН) і розрахунку коригування (далі – РК) Зміни вносяться до п. 1201.1, 1201.2 ПК.

    Види ПН та РК до них Скасований штраф

    Новий штраф

    1 2 3
    ПН та РК, які оформлені: – на операції, звільнені від обкладення ПДВ; – на операції, що обкладаються ПДВ за ставкою 0 %; – для нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно з п. 198.5, 199.1 ПК; – для донарахування податкових зобов’язань до бази оподаткування (ПН з типом причини «15» та РК до них) Штраф за порушення граничних строків реєстрації ПН та РК, які передбачені п. 201.10 ПК, який розраховується у відсотковому співвідношенні до суми податкових зобов’язань, зазначених у ПН та РК, залежно від тривалості порушення строку реєстрації таких ПН та РК За порушення граничних строків реєстрації, передбачених п. 201.10 ПК, накладається штраф у розмірі 2 % від обсягу постачання (тобто без урахування ПДВ), але не більше 1 020 грн
    Штраф, передбачений п. 1201.2 ПК за відсутність реєстрації ПН та РК протягом строку, передбаченого п. 201.10 ПК, якщо таке порушення виявлене в ході податкової перевірки За відсутність реєстрації ПН та РК передбачений штраф у розмірі 5 % від обсягу постачання (тобто без урахування ПДВ), але не більше 3 400 грн
    Строки реєстрації ПН та РК

    Установлюється окремий строк реєстрації зведених ПН для нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 та 199.1 ПК. А саме: протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому вони складені.

    Реєстрація і перереєстрація платника ПДВ (ст. 183 ПК)

    Змінився строк подання заяви для добровільної реєстрації платником ПДВ. Заяву треба буде подати не пізніше ніж за 10 к. д. до початку податкового періоду, на який запланована ПДВ-реєстрація (зараз – за 20 к. д.).

    Також скорочено строк подання заяви для ПДВ-реєстрації у разі зміни ставки єдиного податку (далі – ЄП) (з 5 % на 3 %) – з 15 к. д. до 10 к. д. до початку кварталу, з якого міняється ставка.

    Заяву для ПДВ-реєстрації потрібно буде подавати тільки в електронній формі. Заява, подана новоствореними суб’єктами господарювання під час процедури держреєстрації, розглядається в ті самі строки і в тому самому порядку, що й заява, подана суб’єктами господарювання, що діють.

    Перереєстрація платника ПДВ з причини зміни назви (крім перетворення) здійснюватиметься на підставі даних з ЄДР, тобто без подання заяви платником ПДВ.

    Перереєстрація, яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви від платника ПДВ. Причому якщо такий платник не подасть заяву в установлений строк, його ПДВ-реєстрація буде анульована.

    База оподаткування

    З бази оподаткування будуть виключені суми, отримані платником ПДВ як компенсація упущеної вигоди за рішенням суду (через невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань контрагентом) (п. 188.1 ПК).

    ПДВ-пільги

    Пільга, передбачена зараз пп. 197.1.26 ПК щодо передачі конфіскованого майна в розпорядження держустанов або установ, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, повинна перейти в розряд операцій, які не є об’єктом обкладення ПДВ.

    Квартальний звітний період (п. 202.2 ПК)

    На цей момент п. 202.2 ПК передбачена норма, згідно з якою платники єп можуть застосовувати квартальний звітний період. З прийняттям нового закону п. 202.2 виключається з ПК, тобто квартального звітного періоду для єдинників не буде.

    Касовий метод (п. 187.1 ПК)

    Можливість застосування касового методу обліку ПДВ поширюватиметься і на операції з виконання підрядних будівельних робіт як на підрядників, так і на субпідрядників (п. 187.1 ПК).

    Включення сум ПДВ до податкового кредиту (п. 198.6 ПК)

    Змінюються умови відображення податкового кредиту. Зокрема, передбачається, що підставою для відображення податкового кредиту при ввезенні товарів будуть тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, згідно з якими податок сплачується до бюджету.

    ПДФО
    1. Фізособам при отриманні винагород та інших виплат за цивільно-правовими договорами від фізосіб – платників єдиного податку четвертої групи не треба подавати декларацію про доходи за звітний рік і самостійно сплачувати ПДФО (зміни в пп. 164.2.2 ПК).
    2. Суму відшкодування моральної шкоди дозволено не включати до місячного оподатковуваного доходу в розмірі, установленому у рішенні суду. Але! Пільгова сума не повинна перевищувати чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати (4 МЗП), установленої на 1 січня звітного податкового року, або розмір, визначений законом (зміни в пп. «а» пп. 164.2.14 ПК).
    3. Фізособи зможуть отримати розстрочку на сплату ПДФО тільки у разі прощення основної суми боргу за іпотечними кредитами до закінчення строків позовної давності. До внесення змін розстрочку можна було отримати і в разі прощення суми процентів (зміни в пп. «д» пп. 164.2.17 ПК).
    4. Унесено технічну правку до п. 164.6 ПК: звідти виключили вимогу про зменшення бази оподаткування у вигляді зарплати і винагороди за цивільно-правовими договорами на суму ЄСВ.
    5. Не підлягатиме оподаткуванню сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, здійснюваних Моторним (транспортним) страховим бюро України згідно із Законом від 01.07.04 р. № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте така сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично завданої вигодонабувачеві (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати (зміни в абзацах першому та другому пп. «в» пп. 165.1.27 ПК).
    6. Уточнено, що для отримання права на податкову знижку копія договору подається тільки за наявності договору (зміни в пп. 166.2.1 ПК). Тобто якщо договір не укладався, то і подавати копію не треба. Достатньо буде платіжних і розрахункових документів, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця/отримувача).
    7. Змінено штраф за неповідомлення ДПС нотаріусами про укладення договорів оренди нерухомості. Порядок застосування штрафних санкцій буде передбачений у спеціальній ст. 1191 ПК. Розмір такого штрафу становитиме: 680 грн за перше порушення і 1 360 грн за кожне наступне протягом року порушення (зміни в пп. «б» пп. 170.1.5 ПК). Аналогічні штрафи чекають і посередників зі здачі нерухомості в оренду (зміни в пп. 170.1.6 ПК).
    8. Продажем інвестиційного активу тепер уважається повернення платникові податків коштів або майна (майнових прав), раніше внесених їм (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо або побічно) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі зменшення статутного капіталу такого емітента (зміни в пп. 170.2.2 ПК).
    9. До переліку об’єктів нерухомості, продаж (обмін) яких не обкладається ПДФО за виконання умов з пп. 172.2.1, включено об’єкти незавершеного будівництва (зміни в пп. 172.2.1 ПК). Крім того, уточнено, що порядок визначення бази оподаткування при обміні нерухомості – такий самий, як і при її продажу.
    10. Змінилися ставки оподаткування при продажу рухомого майна. Так, другий продаж (обмін) протягом звітного року одного з таких об’єктів рухомого майна, як легковий автомобіль та/або мотоцикл, та/або мопед або інший транспортний засіб, оподатковується за ставкою 5 %. А дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього і подальших таких об’єктів рухомого майна обкладається за ставкою 18 % (зміни в п. 173.2 ПК).
    11. Змінився розмір ПДФО-штрафів, передбачених ст. 119 Пк. Зокрема, збільшено штраф за неподання форми № 1ДФ з 510 грн до 1 020 грн (за перше порушення).
    Єдиний податок для юросіб – єдинників третьої групи

    1. Збільшено ліміт річного доходу до 7 000 000 грн (було 5 000 000 грн). При цьому ліміт для застосування РРО не змінився і, як і раніше, становить 1 000 000 грн.

    2. Продовжено строк для подання заяви про добровільну зміну ставки з 5 % на 3 % плюс ПДВ (пп. «б» пп. 4 п. 293.8 ПК).

    3. Місячний податковий (звітний) період для єдинників третьої групи – платників ПДВ тепер прямо передбачений оновленим п. 294.1 ПК.

    4. Обов’язок єдинників подавати декларацію з податку на прибуток з додатком ПН у разі виплати нерезиденту доходу з українського джерела, яке оподатковується згідно з п. 141.4 ПК, тепер прямо випливає з оновленого пп. 1 п. 297.1 ПК. Ця норма набуває чинності тільки з 01.01.2021р. Як і нова норма пп. «г» п. 137.7 ПК, якою передбачено подавати таку декларацію тільки за підсумками року.

    5. Для єдинників з 1 липня 2020 року перестає діяти звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (наймання, позику), а також за ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, що надаються в оренду (наймання, позику) (оновлений пп. 4 п. 297.1 ПК).

    6. Тепер у ПК прямо зафіксована сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів змусить єдинника піти на загальну систему оподаткування (оновлений пп. 8 п. 298.2 ПК). Сума такого боргу тепер прив’язана до мінімальної суми, при якій платникові вручається податкова вимога. Вона має бути більше 60 НМДГ, тобто перевищувати 1 020 грн (60 х 17 грн).

    7. Уточнено строк подання заяви єдинником третьої групи у разі зміни податкової адреси та/або місця провадження госпдіяльності (оновлений п. 298.6 ПК). Раніше було передбачено подавати таку заяву разом з декларацією з ЄП за звітний квартал, у якому відбулися зміни. Тепер заяву потрібно буде подати не пізніше останнього дня звітного кварталу, у якому змінилася податкова адреса та/або місце провадження госпдіяльності.

     

    Посилання

    ще новини……

    Замовити аудит підприємства

    ПОДЗВОНИТИ НАМ