Як правило, коли аудитор у плані аудиторської перевірки бачить своє прізвище навпроти пункту «Аудит розрахунків з оплати праці», на його обличчі віддзеркалюється вся гамма почуттів та емоцій, а в очах можна прочитати: «Чим я завинив? За що таке покарання?». Як перевірку розрахунків з оплати праці зробити не повинністю, а приємною справою, розкажемо далі.
ЩО ДЕТАЛЬНІШЕ, ТО КРАЩЕ
Аудитор, який здійснює перевірку розрахунків з оплати праці, повинен не тільки володіти знаннями МСА, знати положення П(С)БО, МСБО, МСФЗ, а й розумітися на значній кількості інших нормативних і законодавчих актів, які регулюють відносини, що виникають між підприємством та найманими працівниками. Запорукою успішного результату виконаної роботи повинна стати детальна програма аудиту розрахунків з оплати праці (Таблиця 1).
Наведена програма аудиту є лише приблизним переліком питань, які б доцільно було перевірити аудитору.
АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ
Збирання, документування та інтерпретація аудиторських доказів є одним з основних питань під час проведення аудиту розрахунків з оплати праці. Відповідно до МСА 500 аудиторські докази − це інформація, яку використовує аудитор під час формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка. Інформація повинна бути достатньою (у необхідній кількості аудиторських доказів) та прийнятною (докази мають бути якісними).
Аудитор не повинен узгоджувати з керівництвом підприємства, яку саме інформацію він буде перевіряти, проте може узгодити графік надання йому потрібної інформації. Наприклад, під час подання запиту на документи для перевірки розрахунків з оплати праці аудитор може зазначити календарні дати, на які йому слід надати зазначені документи.
Розглянемо це на Прикладі 1, як слід оформити запит на документи для проведення перевірки розрахунків з оплати праці.
аудитор не повинен узгоджувати з керівництвом підприємства, яку саме інформацію він буде перевіряти, проте може узгодити графік надання йому потрібної інформації
ЗАУВАЖЕННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ
З метою економії часу аудиторів та їхніх асистентів слід розглянути також можливість уніфікації звіту про результати проведеного аудиту стосовно кожного пункту наведеної вище програми. Розглянемо на Прикладі 2 оформлення розділу звіту незалежного аудитора щодо нарахування та виплат лікарняних на підставі листків непрацездатності.
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВІРКИ РЕЗЕРВУ ДЛЯ ВИПЛАТ МАЙБУТНІХ ВІДПУСТОК
Порядок розрахунку резерву для виплат майбутніх відпусток передбачено п. 14 П(С)БО 11. Починаючи з 18.03.2014 р. зазначений резерв розраховується щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці з урахуванням відповідної суми відрахувань на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п. 18 П(С)БО 11 залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, за потреби, коригується (збільшується або зменшується).
Проте у випадку проведення річної інвентаризації залишку резерву для виплат майбутніх відпусток слід врахувати положення п. 8.2 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань» від 02.09.2014р. № 879 (далі – Наказ № 879), а саме: залишок забезпечення на виплату відпусток, у тому числі відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з цих сум, станом на кінець звітного року визначається за розрахунком, який базується на кількості днів невикористаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденній оплаті праці працівників. Середньоденна оплата праці визначається відповідно до законодавства.
У цьому випадку доцільно розглянути на прикладі, як правильно проведена інвентаризація забезпечення може вплинути на баланс підприємства (Приклад 3).
Як бачимо, під час інвентаризації сума резерву може змінитись (збільшитись або зменшитись) у декілька разів. У нашому прикладі − майже втричі.
ТИПОВІ ПОМИЛКИ ПІД ЧАС ВРАХУВАННЯ СТВОРЕНОГО РЕЗЕРВУ
Відповідно до п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування не коригується на суми забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати, створені відповідно до НП(С)БО та МСФЗ. Однак це не означає, що підприємства не припускаються помилок під час врахування створеного резерву для цілей податкового обліку. Розглянемо найтиповіші з них.
Помилка 1. Несвоєчасне нарахування резерву відпусток
Підприємство відображає резерв для виплати майбутніх відпусток у регістрах бухгалтерського обліку однією сумою заздалегідь. Наприклад, у IV кварталі 2015 року − на наступний 2016 рік, у І кварталі 2017 року − на весь 2017 рік. Унаслідок цього витрати підприємства відповідних звітних періодів спотворюються. У 2015 році вони завищені, у 2016-му − занижені тощо.
Помилка 2. Резерв нараховується не для всіх
Підприємство не нараховує резерву відпусток для інвалідів, мотивуючи це тим, що потрібно здійснювати окремий розрахунок з урахуванням іншої ставки для сплати ЄСВ − 8,41%.
Помилка 3. Неврахування під час формування даних декларації з податку на прибуток підприємств резерву для виплат майбутніх відпусток, що обліковувався станом на 01.01.2015 р.
Підприємство не використовує своє право, обумовлене п. 24 підр .4 р. ХХ ПКУ, згідно з яким до складу витрат у податковому обліку включаються витрати на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, які відшкодовані після 1 січня 2015 року за рахунок резервів і забезпечень, сформованих до 1 січня 2015 року відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у випадку, якщо такі витрати не були враховані під час визначення об’єкта оподаткування до 1 січня 2015 року.
таблиця 1. Програма аудиту розрахунків з оплати праці
приклад 1. Запит на документи для проведення перевірки розрахунків з оплати праці
приклад 2. Розділ звіту незалежного аудитора щодо нарахування та виплат лікарняних на підставі листків непрацездатності
приклад 3. Вплив інвентаризації забезпечення на баланс підприємства
Таблиця 1
ПРОГРАМА АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ
Виконавець: Щасливчик О. Й.
ПРИКЛАД 1
ПРИКЛАД 2
Розділ звіту незалежного аудитора щодо нарахування та виплат лікарняних на підставі листків непрацездатності
Перевіркою встановлено, що підприємство в ІІ кварталі 2017 року нараховувало та виплачувало лікарняні на підставі недооформлених листків непрацездатності. Приклади наведені в Таблиці 2.
Таблиця 2
Приклади нарахування та виплати лікарняних за відсутнімиі недооформленими листками тимчасової втрати працездатності за ІІ квартал 2017 року
всіх підприємств будуть однаковими, а саме: «Аудитори нагадують: згідно з п. 2.2 Наказу № 88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4 Наказу № 88).
Відповідно до ЗУ № 2240-III документом, який є підставою для призначення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами, є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом – копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Наказом № 532/274/136-ос/140обумовлено, що листок непрацездатності – це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
Рекомендовано самостійно здійснити суцільну перевірку наявних листків непрацездатності, дооформити їх з урахуванням вимог чинного законодавства та з метою уникнення непорозумінь при перевірці підприємства працівниками державних контролюючих органів.»
ПРИКЛАД 3
Вплив інвентаризації забезпечення на баланс підприємства
На підприємстві працює 60 осіб. Щомісячний плановий фонд оплати праці становить 435 000,00 грн. Сума ЄСВ щомісячно дорівнює 95 700,00 грн. Річна планова сума на оплату відпусток − 390 000,00 грн, відповідно сума ЄСВ − 85 800,00 грн. Відсоток для розрахунку резерву становить:
(390 000,00 грн+85 800,00 грн) ÷((435 000,00 грн+95 700,00 грн) × 12 міс.= 0,0747
У Таблиці 3 наведено фактично нараховану заробітну плату та ЄСВ помісячно за рік і суми нарахованого резерву для виплати майбутніх відпусток.
Таблиця 3. Фактично нарахована заробітна плата та ЄСВ помісячно за рік і суми нарахованого резерву для виплати майбутніх відпусток
Упродовж року 57 працівників використали повністю свою відпустку, одна особа (Половинчик А. І.) використала лише половину відпустки, а двоє (Нетреба М. В. та Нехочу А. Й.) не були у відпустці.
Станом на 31.12.201__р. (до проведення інвентаризації обліковується) сальдо за субрахунком 471 у розмірі 18 462,40 грн. Бухгалтерією підприємства було проведено інвентаризацію резерву з урахуванням вимог п. 8.2 Наказу № 879. Середньоденна заробітна плата для виплати відпусток обчислюється на підставі п. 2 р.ІІ постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995р. № 100, на основі виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Тобто в цьому випадку з метою дотримання вимог Наказу № 879 потрібно розрахувати фактичну заборгованість підприємства з виплати відпускних перед кожним працівником станом на 31.12.201_ р.
Припустимо, середньоденна заробітна плата Половинчика А. І. у поточному році становить 135,59 грн/день, Нетреби М. В. – 338,98 грн/день, Нехочу А. Й. – 1355,93 грн/день.
Резерв для виплати майбутніх відпусток, розрахований відповідно до вимог Наказу № 879,станом на 31.12.201_р. повинен дорівнювати:
135,59 грн/день × 12 днів+338,98 грн/день × 24 дні + 1355,93 грн/день × 24 дні = 42 304,92 грн.
Сума ЄСВ на вказаний резерв дорівнює: 9 307,08 грн (42 304,92 грн × 22%).
Тобто загальне сальдо резерву для оплати майбутніх відпусток повинно дорівнювати 51 612,00 грн. В обліку наявне лише сальдо 18 462,40 грн, тобто підприємству слід здійснити донарахування резерву в сумі 33 149,60 грн.
You must be logged in to post a comment.