Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Перехід на МСФЗ: чому, хто, коли та чи все всім зрозуміло?

Перехід на МСФЗ: чому, хто, коли та чи все всім зрозуміло?

  • Шеф, всё пропало, все пропало!

Гипс снимают, клиент уезжает…

Геннадий Петрович Козодоев

 

Нова редакція Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність, яка набуде чинності з 01.01.2018р., викликала море питань, хвилювань та в деяких випадках навіть непорозумінь. Одне із таких непорозумінь стосується дати переходу підприємств на міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ). Спробуємо провести своє власне розслідування та, як справжні детективи, почнемо з відповідей на питання…

Питання перше «Чому?»

05.10.2017р. Президент України відписав Закон України №2164-VIII «Про внесення змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” щодо удосконалення деяких положень». Основна мета прийняття вказаного документу: приведення діючих норм у відповідність до законодавства Європейського Союзу, зокрема до положень Директиви ЄС №2013/34/ЄС, та удосконалення порядку застосування МСФЗ. Закон набере чинності з 01.01.2018р., крім абзаців 6, 7 п. 12 розділу І, які наберуть чинності з 01.01.2019р. та стосуються оприлюднення річної фінансової звітності великими підприємствами та іншими фінансовими установами.

Відповідно до внесених змін, певна частина підприємств України, яка здійснювала бухгалтерський облік та подавала фінансову звітність за національними (положеннями стандартами) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) повинна буде надалі здійснювати бухгалтерський облік та надавати фінансову звітність за МСФЗ.

Питання друге «Хто?»

Хто ж ці щасливчики? Давайте уважно прочитаємо п.2 ст. 121 Закону про бухоблік. За МСФЗ складають фінансову та консолідовану фінансову звітність за МСФЗ:

– підприємства, що становлять суспільний інтерес;

– публічні акціонерні товариства;

– підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;

– підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається КМУ.

Публічні акціонерні товариства, підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається КМУ і до прийняття змін до Закону про бухобліку подавали звітність за МСФЗ.

На мій погляд, простого переліку підприємств, для більш глибокого розуміння хто саме повинен здійснювати облік за МСФЗ, недостатньо. Отож, прочитаємо Закон про бухоблік більш детально.

Спочатку розглянемо підприємства, що становлять суспільний інтерес. Це:

– підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів;

-банки;

– страховики;

– недержавні пенсійні фонди;

– інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств);

– підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств;

Новими в списку є підприємства, що належать до великих, відповідно до Закону.

Вважаю за доцільне трошечки зупинитись на даному питанні. Нагадаю, що на сьогодні поділ суб’єктів підприємництва на великі, середні, малі та мікропідприємства здійснюється на підставі положень п.3 ст.55 гл.6 ГКУ. Для того, щоб класифікувати підприємство потрібно аби воно відповідало одночасно двом критеріям.

Таблиця 1

Класифікація суб’єктів підприємницької діяльності до прийняття змін до Закону про бухоблік

Класифікація суб’єктів підприємництва Критерії (на дату складання фінансової звітності, в т.ч. проміжної)
середня кількість працівників річний дохід від будь-якої діяльності (євро)*
Мікро- до 10 до 2 млн.
Малі до 50 до 10 млн
Середні Всі інші Всі інші
Великі понад 250 понад 50 млн

*за середньорічним курсом Національного банку України.

З 01.01.2018р. для цілей бухгалтерського обліку підприємств розподілятимуться на мікропідприємства, малі, середні та великі. Один з існуючих критеріїв змінився: замість річного доходу від будь-якої діяльності для розрахунку слід брати виключно чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також до критеріїв додано ще один: балансову вартість активів. При цьому, для того, щоб визначити яким є підприємство необхідно відповідати бодай двом із трьох зазначених нижче критеріїв.

Таблиця 2

Класифікація суб’єктів підприємницької діяльності після внесення змін до Закону про бухоблік

Класифікація підприємств Критерії підприємств (на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному)
балансова вартість активів (євро)* чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (євро)* середня кількість працівників (осіб)*
Мікро- до 350 тис. до 700 тис. до 10
Малі до 4 млн до 8 млн до 50
Середні до 20 млн до 40 млн до 250
Великі понад 20 млн понад 40 млн понад 250

*за середньорічним курсом Національного банку України.

Розглянемо приклад: підприємство за результатами  2017 року має  балансову вартість активів 260 млн.грн., чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – 600 млн.грн. та кількість працюючих 251 осіб. Потрібно визначити яким є дане підприємство. Середньорічний курс євро за 2017 рік, згідно даних НБУ склав 29 грн/євро.

Розрахуємо:

Балансова вартість активів: 260 000 000/29 = 8 965 517,24 євро < 20 млн.євро

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): 600 000 000/29=20 689 655,20 євро < 40 млн.євро

Кількість працюючих: 251 осіб > 250 осіб

Висновок: підприємство на підставі даних щодо балансової вартості активів та чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт ,послуг) є середнім підприємством.

Додатковий висновок: звітність підприємство подає за НП(С)БО.

Отож, якщо за результатами подібного розрахунку Вашу підприємство відповідає двом з трьох критеріїв, визначених для великих підприємств, воно вважається підприємством, що становить суспільний інтерес та, відповідно, повинно подавати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за МСФЗ.

Є ще одна нова категорія підприємств, які становлять суспільний інтерес: підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення. Зверніть, будь ласка, увагу: Закон не конкретизує для власних чи для чужих потреб здійснюється видобуток корисних копалин. Значення має сам факт видобутку.

Якщо Ви сумніваєтесь, якими саме є корисні копалини, які видобуває Ваше підприємство рекомендую поцікавитись Постановою №827, яка визначає аж 330 видів корисних копалин. загальнодержавного значення.

Зверніть увагу, для підприємств, що видобувають корисні копалини загальнодержавного значення не потрібно перевіряти чи є вони великими для того, щоб застосовувати МСФЗ. Визначальним фактором є не їх класифікація по величині, а факт видобутку корисних копалин.

Питання третє, основне: «Коли?»

Найважливіше питання з усіх раніше заданих. Яка дата буде датою переходу на МСФЗ. Як не дивно, на сьогодні, не існує чіткої позиції на здавалось би просте питання. Одні фахівці вважають, що датою переходу повинна бути: 01.01.2018р., інші – 01.01.2017р.. Закон не містить жодних додаткових пояснень з даного приводу.

Для розуміння глибини та принциповості питання потрібно звернутись до першоджерела: МСФЗ 1. Дата переходу на МСФЗ (date of transition to IFRSs) –  це початок першого періоду, за який суб’єкт господарювання подає повну порівняльну інформацію згідно з МСФЗ у своїй першій фінансовій звітності за МСФЗ. Відповідно до МСФЗ 1 перехід на МСФЗ не може бути меншим, ніж два роки. Для цього в МСФЗ 1 наведено детальний приклад переходу на МСФЗ:

Кінцем першого звітного періоду, щодо якого суб’єкт господарювання А складає звітність за МСФЗ, є 31 грудня 20X5 року. Суб’єкт господарювання А вирішує подати порівняльну інформацію в цій фінансовій звітності лише за один рік. Тому датою переходу на МСФЗ є початок робочого дня (роботи) 1 січня 20X4 року (або, що теж саме, кінець робочого дня (закінчення роботи) 31 грудня 20X3 року). Суб’єкт господарювання А подавав фінансову звітність згідно із своїми попередніми ЗПБО до 31 грудня щороку, включаючи 31 грудня 20X4 року.

Якщо графічно зобразити вищенаведене, воно виглядатиме таким чином:

 

Відповідно до п.6 МСФЗ 1 суб’єкт господарювання має скласти та подати звіт про фінансовий стан за МСФЗ на початок періоду на дату переходу на МСФЗ. Це відправна точка для підготовки фінансової звітності у відповідності до МСФЗ.

Проте, існує інша позиція, відповідно до якої, зміни, внесені до Закону про бухоблік, вимагають подачі фінансової звітності за МСФЗ вже у 2018 році, а це означає, що датою переходу на МСФЗ повинна бути інша дата: 01.01.2017р.

Мушу звернути Вашу увагу, що на дату переходу на МСФЗ, відповідно до вимог п.10 МСФЗ 1 підприємство:

а) визнає всі активи та зобов’язання, визнання яких вимагають МСФЗ;

б) не визнає статті активів або зобов’язань, якщо МСФЗ не дозволяють такого визнання;

в) перекласифіковує статті, які він визнав згідно з попередніми ЗПБО як один вид активу, зобов’язання або компонента капіталу, але які згідно з МСФЗ є іншим видом активу, зобов’язання чи компонента капіталу;

г) застосовує МСФЗ під час оцінювання всіх визнаних активів та зобов’язань.

Пунктом 7 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань» від 02.09.2014р. № 879 передбачений обов’язок всіх підприємств проводити інвентаризацію в суцільному порядку  у разі переходу на складання фінансової звітності за міжнародними стандартами (на дату такого переходу).

Логічно виникає питання: «Якщо датою переходу вважати 01.01.2017р., то яким чином можна провести інвентаризацію в суцільному порядку станом на 01.01.2017р. 1 січня 2018 року?».

Але є і третій варіант. Неочікуваний, який був вже один раз використаний в Україні у 2012 році та викладений в Спільному листі НБУ, Мінфіну та Держстату. У даному листі було надано роз’яснення, що всі підприємства, які вперше складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за МСФЗ, застосовують МСФЗ 1 “Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності”.

Згідно наведеного Спільного листа НБУ, Мінфіну та Держстату підприємство могло обрати датою переходу на МСФЗ 01.01.2011 р. або 01.01.2012 р. (крім банків).

У разі якщо підприємство обирало датою переходу на МСФЗ 01.01.2012 р., його перша фінансова звітність за звітні періоди 2012 року є попередньою фінансовою звітністю і в ній не наводилась порівняльна інформація за 2011 рік.

Можливо, нам слід очікувати подібного Листа і у найближчому майбутньому.

Підсумки

Зміни до Закону про бухоблік прийняті та повинні вступити в силу з 01.01.2018р., але існують важливі питання, які потребують додаткових пояснень та негайних рішень. Їх ми і будемо очікувати, а поки що…  у наступній статті розглянемо з чого слід починати, якщо Ви переходите на МСФЗ.

Глосарій:

ГКУ – Господарський кодекс України від 16.01.2003р. №436-IV

Закон про бухоблік – Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV

Постанова №827 – Постанова КМУ «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» від 12.12.1994р. № 827

МСФЗ 1 – МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності»

Спільний лист НБУ, Мінфіну та Держстату – Спільний лист Національного банку України, Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України від 07.12.2011р. №12-208/1757-14830, №31-08410-06-5/30523, № 04/4-07/702.

 

Читайте цю статтю в журналі Ліга.

journal

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *