Замовити

Залиште заявку, наш менеджер зв’яжеться з Вами

Що краще обрати: одноденні відрядження чи польові?

Що краще обрати: одноденні відрядження чи польові?

Необхідність оформлювати одноденні відрядження працівникам, повязана з додатковими витратами часу та зусиль. Давайте розглянемо наслідки неоформлення таких відряджень та варіант заміни одноденних відряджень виплатою польових.

Відповідно до ст.121 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971р. (далі- КЗпП) працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Єдине визначення поняття «відрядження» наявне в Наказі Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» від 13.03.1998р. № 59 (далі – Інструкція №59): службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі – підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Дещо інакше звучить визначення «відрядження» в практиці застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції: відрядження у трудовому праві поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства для виконання службового доручення поза місцем роботи. На весь період відрядження, у т. ч. часу перебування в дорозі, за працівником зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток і сплачуються добові за кожен день перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення й назад та витрати за найм житла.

Тобто, неоформлення одноденних відряджень є порушенням підприємством трудового законодавства.

Штрафні санкції за порушення трудового законодавства передбачені ст.265 КЗпП. За порушення вимог трудового законодавства, в даному випадку, накладається штраф у розмірі мінімальної заробітної плати.

На підставі вимог ст.121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Виплата заробітної плати не в повному обсязі тягне за собою штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (ст. 265 КЗпП).

Статтею 41 Кодексу законів про адміністративні порушення від 07.12.1984 №8073-Х за інші порушення трудового законодавства передбачена адміністративна відповідальність від 510 до 1700 грн. А за порушення прав і гарантій мобілізованих працівників – штраф у розмірі від 850 до 1700 грн.

З іншого боку, за відсутності наказу та авансового звіту, немає підстав для оплати добових, адже відсутні документальні підтвердження відрядження. Водночас, можуть бути наявні, наприклад, подорожні листи, в яких чітко зазначається, куди саме їздив працівник.

Існує ризик, що працівник, який матиме копії зазначених документів, може звернутись офіційно до Департаменту Держпраці з заявою про порушення його прав. На підставі такої заяви інспектор має право, відповідно до Постанови КМУ від 26.04.2017р. № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» здійснити інспекційне відвідування підприємства.

Також слід врахувати, що на підставі вимог ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо, працівник звернеться після звільнення до суду з заявою, що йому не були виплачені добові за час роботи на підприємстві, це означатиме, що з працівником не розрахувались повністю в день звільнення. В свою чергу це може стати причиною прийняття судом рішення виплатити підприємством працівнику всієї суми недонарахованих добових та суму заробітної плати до дня рішення суду зі сплатою податків та зборів за рахунок підприємства.

Як варіант виходу з даної ситуації, підприємство має право скористатись п.1 Постанови КМУ “Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер” від 31.03.1999р. № 490 та  самостійно встановити надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких має роз’їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.

Польове забезпечення (надбавка) не є фондом оплати праці відповідно до п.3.17 Наказу Держкомстату України від 13.01.2004р. № 5 “Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати».

В бухгалтерському обліку зазначені виплати відображаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318 (далі – П(С)БО 16). Витрати на виплату надбавок відносяться до загальновиробничих витрат (п. 15.1 П(С)БО 16), адміністративних витрат (п. 18 П(С)БО 16), витрат на збут (п. 19 П(С)БО 16) або інших операційних витрат (п. 26 П(С)БО 16) залежно від того, працівника якого підрозділу встановлено надбавку (польове забезпечення).

Нарахування та виплата надбавок (польового забезпечення) як виплат, що не належать до фонду оплати праці, відображається на субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами». За кредитом субрахунку 663 відображаються нараховані працівникам підприємства надбавки, за дебетом – їх виплата, а також утримання податку з доходів фізичних осіб.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ПОДЗВОНИТИ НАМ